Чи Стане Криптовалюта Альтернативою Долару В США

Часть сотрудников Минцифры, флагмана диджитализации и разработчика «Дії», уже в этом году получат зарплату в е-гривне. Глава департамента стратегии и развития Нацбанка Арсен Макарчук заявил, что местную цифровую валюту (CBDC) введут в эксплуатацию в конце года. Журналист и редактор телеграм-канала FintechWave Андрей Сорокин специально для Забороны рассказывает, с какими рисками для граждан это может быть связано.

Что такое CBDC?

CBDC (Central Bank Digital Currency) — это цифровая валюта центрального/национального банка. Он выступает ее единственным эмитентом (организацией, у которой есть право выпускать деньги в обращение), создает и контролирует ее. CBDC подкреплена национальной валютой в соотношении , то есть одна е-гривна равна одной гривне и выступает ее цифровым аналогом. 

Цифровая валюта центробанка — это официальное платежное средство: с ее помощью можно расплачиваться за покупки и переводить деньги, в том числе за границу. По сути, это «новая форма денег» или усовершенствованная версия фиатной (обычной) валюты, которая обеспечивается государством. 

CBDC можно разделить на две категории: оптовые (для банков и крупных транзакций, в частности на межбанковском рынке) и розничные (доступны широкой публике для ежедневных операций). Большинство центробанков разрабатывают розничные цифровые валюты.

Чем CBDC отличается от обычной валюты? А от безнала?

Нацбанк выпускает наличные в виде банкнот, у каждой из них уникальный номер. Безналичные деньги существуют в виде записей на счетах в коммерческих банках. CBDC — полноценный эквивалент наличных, она не зависит от способности банков ее обслуживать. Она эмитируется в форме уникального кода, который хранится на специальном электронном кошельке. При транзакциях средства просто переходят с одного кошелька на другой, посредников (банков или финорганизаций) при этом нет или их участие минимально.

Скорее всего, доступ к кошелькам пользователи получат через гаджеты. Логично, что для этого нужен интернет. Однако разработчики CBDC работают над тем, чтобы транзакции можно было совершать в офлайн-режиме. Кроме того, пока неясно, можно ли будет расплачиваться цифровой валютой в зарубежных интернет-магазинах или за границей. Это зависит от договоренностей между странами и возможностей интеграции разных валют друг с другом.

Чем CBDC отличается от криптовалюты?

И CBDC, и криптовалюта — это цифровые валюты, но между ними есть существенные различия:

Где в мире разрабатывают CBDC? Почему все начали это делать?

Концепция CBDC появилась еще в году — тогда ее предложил американский экономист Джеймс Тобин. Долгое время центробанки воспринимали идею ее выпуска скептически, однако все изменили следующие факторы:

По словам управляющей директорки МВФ Kpиcтaлины Гeopгиeвой, сейчас возможность выпускать CBDC изучают стран или более половины центробанков мира. Официально ее запустили пока только Багамские острова. Чаще всего особое внимание уделяется следующим проектам:

Что с цифровой гривной?

Нацбанк Украины (НБУ) изучает возможность выпуска цифровой гривны с года. Первый пилотный проект реализовали спустя два года. В этом году Верховная Рада приняла закон «О платежных услугах», в котором описаны общие принципы выпуска цифровой гривны. В нем она определяется как «электронная форма денежной единицы Украины, эмитентом которой является Нацбанк». После принятия другого закона — «О виртуальных активах» — глава НБУ Кирилл Шевченко напомнил, что банк продолжает изучать возможность выпуска собственных цифровых денег.

По словам Шевченко, одно из возможных направлений исследования е-гривны — оборот виртуальных активов (обмен, выпуск и другие операции). Само определение «виртуальные активы» раньше касалось только криптовалют. Теперь же им называют активы, которые: а) имеют цифровое выражение стоимости; б) свободно торгуются на рынке; в) имеют четкую систему обращения и идентификации. Глава НБУ уточнил, что е-гривна может стать основой инфраструктуры для виртуальных активов в Украине.

Цифровая гривна может стать альтернативой наличным, платежным поручениям, платежным картам и электронным деньгам. Кроме того, с ее помощью можно будет снизить стоимость безналичных операций путем отказа от эквайринговой комиссии. В НБУ подчеркивают, что речь не идет о полной замене бумажных денег и безналичных расчетов. По крайней мере пока.

Первые испытания цифровой гривны прошли еще в году в рамках эксперимента Нацбанка. Кошельки администрировал Нацбанк, расчет происходит без участия коммерческих банков и без комиссий. При этом в НБУ не исключают, что могут им делегировать эту функцию. На данный момент работа над внедрением е-гривны продолжается: еще предстоит определиться с архитектурой валюты и технологией, которая будет в ее основе. Любопытно, что аналитики PwC поставили е-гривну на 4-е место в мире как один из самых зрелых проектов цифровых валют.

В июле Нацбанк провел опрос среди участников финансового рынка и сосредоточился на трех вариантах использования е-гривны:

Зачем вообще это нужно?

Среди ключевых преимуществ CBDC обычно называют следующие:

Все ли так радужно?

Не совсем. У экономистов хватает вопросов к реализации концепции CBDC. Например, в прошлом году эксперты крупнейшего немецкого финансового конгломерата Deutsche Bank выпустили отчет «Central Bank Digital Currencies: money reinvented», в котором указали на следующие аспекты:

Считается, что запуск CBDC будет способствовать финансовой инклюзии. Специалисты американского аналитического центра Atlantic Council ставят эту идею под сомнение. Ведь пользователю в любом случае потребуется смартфон, стабильный доступ к интернету, минимальные знания современных технологий и финансовая грамотность. Проще говоря, нужно как минимум понимать, как установить кошелек, пополнять счет или оплачивать покупки и услуги. И это не говоря уже о том, что необходима сама нацеленность государства для решения проблемы доступа к финансам. В этом смысле CBDC — это лишь инструмент, а не решение проблемы.

Транзакции с CBDC рассматривают как более безопасные, но и здесь все не так однозначно. Аналитики Fitch Ratings смоделировали следующий сценарий: из-за интенсивного спроса средства из депозитов перетекают в кошельки для национальных цифровых валют. На фоне этого снижается роль банков, увеличивается число точек соприкосновения между центробанком и всеми, кто пользуется CBDC. Это может лишь повысить риск киберугроз. Об угрозе для банков пишет и стратег JPMorgan Джош Янгер. По его мнению, если клиенты быстро начнут переводить средства из банков на кошельки CBDC, сами банки могут лишиться от 20% до 30% финансирования. Вопросы по поводу цифровых валют есть и у МВФ. В фонде считают, что если CBDC станут альтернативой депозитам, банки увеличат свои риски, чтобы поддержать прибыли.

Скорость трансграничных переводов — еще один аспект CBDC, несущий в себе потенциальные проблемы. Например, возможна ситуация, когда зарубежная цифровая валюта начнет вытеснять локальную. В итоге это создаст риски для финансовой стабильности и валютного суверенитета, отмечают в Банке международных расчетов.

Чем это опасно для граждан?

Что дальше?

Пока что CBDC еще «сырые» и не опробованы на практике. Однако когда их начнут запускать передовые страны, их опыт могут охотно перенять слабые экономики, в том числе демократические лишь номинально. Только на основе менее длительных разработок и на фоне более репрессивного законодательства.

Для обычного пользователя разница будет незаметна. Национальная цифровая валюта по сути воссоздает платежные системы Visa и MasterCard. Возможно, что для ее популяризации будут применяться разные меры — от более удобного и простого сервиса до обязательного использования определенными социальными группами. В этом смысле показателен пример России с ее национальной платежной системой «Мир», карты которой выдают бюджетникам.

В отчете Global Payments Report аналитики консалтинговой компании McKinsey пишут, что переход на CBDC неизбежен. Опрос компании Guardtime в 10 крупнейших странах Европы и Азии, а также США и ОАЭ показал, что только 10% потребителей не хотят использовать CBDC.

Вполне возможно, что на начальных этапах никто действительно не запретит дальше использовать наличные или традиционные электронные деньги. Однако если CBDC действительно окажутся комфортным инструментом, то постепенно на них начнут массово переходить. Популяризация безналичных расчетов с помощью кошельков Apple Pay или бесконтактные платежные карты — яркое тому подтверждение.

Справедливости ради предположим, что при таком уровне контроля может стать меньше коррупции и мошенничества. Как и нецелевого расходования социальных выплат. Государство действительно в определенном смысле может стать эффективнее. Но будет ли нам в нем свободнее — большой вопрос.

Министерство юстиции США занялось расследованием деятельности трейдеров, которые, возможно, манипулируют ценами биткоина и других криптовалют.

Об этом сообщило агентство Bloomberg со ссылкой на несколько источников.

Кроме того, американское ведомство увеличило контроль за криптовалютным рынком, заполненным, по мнению критиков, мошенниками и спекулянтами.

По данным источников, расследование сосредоточено на использовании противозаконных практик, которые могут оказывать влияние на котировки. В их число входит, например, наводнение рынка фейковыми заявками для того, чтобы подтолкнуть других трейдеров к покупке или продаже криптовалюты.

Федеральные прокуроры сотрудничают с Комиссией по торговле товарными фьючерсами (CFTC) — финансовым регулятором, контролирующим привязанные к биткоину деривативы.

Представители обоих ведомств отказались от комментариев.

Правительство США обратило внимание на случаи мошенничества на крипторынке по нескольким причинам, среди которых сомнения в том, что все биржи применяют должные меры по борьбе с мошенниками, экстремальные колебания цен, упрощающие манипулирование, а также отсутствие правил, подобных тем, которые регулируют рынок акций и других активов.

Подобные опасения побудили Китай запретить криптобиржи, а Япония и Филиппины начали их регулировать, что отчасти способствовало падению биткоина ниже $ в этом году.

Отметим, что за последние 24 часа курс самой популярной криптовалюты — биткоина опустился на 1,8% и на  по Киеву его стоимость составляла $7  за монету.

Дійсно, в окремих випадках такий «туризм» набув промислових масштабів, що призводило до додаткової втрати Україною міжнародних резервів. І ми почали встановлювати більш жорсткі ліміти та шукали з банками інші способи для того, аби зробити «банкоматний туризм» невигідним, щоб уникнути спекулятивних речей.

З одного боку, прикро, коли є такі спекулятивні операції в такий час. З іншого боку, у роках й навіть му, коли в нас діяли значно жорсткіші валютні обмеження, також були спроби деяких гравців заробити на цьому, обійти ці обмеження. Через це ми весь час ці обмеження уточнюємо, змінюємо, намагаємося зробити їх гнучкими для того, щоб запобігти таким ситуаціям.

Експортери вже готові заводити валютну виручку в країну через суттєве коригування курсу?

Якщо говорити про безготівковий курс, то експортери, дійсно, нам говорили, що не хочуть продавати виручку за заниженим курсом. Логічно, що імпортерів при цьому той курс абсолютно влаштовував. Але якщо ми говоримо про імпортні товари, то імпортери, купуючи їх за офіційним курсом 29,25 грн за $1 плюс, нехай, 1%, привозили їх сюди й тут уже при продажу закладали курс майже такий, який бачили на вулиці, щоб зменшити ризики. Це відбулося не одразу, спочатку курс 29,25 грн за $1 сильно допомагав стримувати зростання цін на імпортні товари, але поступово цей ефект почав вичерпуватися.

Між імпортерами й експортерами завжди дуже важко знайти якийсь консенсус. Наразі складно  говорити про якусь золоту середину або золоте рішення щодо курсу. Його немає взагалі. Треба повернутися до реалій. Ми – країна у війні, яка обмежена у можливостях збільшення своїх резервів. Ми – країна, яка на сьогодні має величезний дефіцит бюджету, який обумовлений необхідністю фінансувати армію, фінансувати соціальні виплати, що теж дуже важливо. І в цих умовах не може бути рішення, яке би задовольнило всіх. Всі ці рішення є складними, але необхідними.

Чимало громадян знайшли вихід із ситуації, вони спробували зберегти свої заощадження за вигідним курсом. Люди виводили кошти з України за допомогою таких сервісів як Revolut. Скільки грошей вийшло з України таким шляхом, через віртуальні гаманці?

За даними ООН, близько 10 млн українців перебралися за кордон через війну, 5 млн – у перші місяці війни. Зараз певна кількість людей повернулася (близько 4 млн громадян за даними ООН).

Всі ці люди не були готові до того, що доведеться виїжджати з України, особливо на тривалий час. Не всі були забезпечені фінансово, щоб прожити закордоном. Це теж був один з аргументів, чому ми тримали курс 29,25 грн за $1. Багато людей у нас залишили країну взагалі лише з готівкою.

Що дають Revolut і подібні платформи? Можливість людям відкрити рахунки там. І на ці рахунки вони отримували допомогу з України, тобто гривню, яка конвертувалася у валюти відповідно до країни перебування. Це те саме, якби люди виїхали з гривневою карткою й там би витрачали ці гроші за курсом, близьким до офіційного. Тобто цей сервіс дійсно дав змогу прожити людям за кордоном упродовж найважчого першого місяця.

Звісно, на початку війни ми паралельно почали домовлятися з центробанками інших країн, щоб наші громадяни могли обмінювати гривню за кордоном, почали шукати додаткові механізми, дозволивши домовлятися про це банкам. І вони з кінця березня почали поступово працювати. Але далеко не у всіх людей була можливість чекати до кінця березня.

Коли ми побачили, що починає зростати рух коштів у напрямку закордонних рахунків, ми запровадили додаткові обмеження. Але на той час уже запрацювала можливість конвертації готівки закордоном. Тобто коли ми зробили обмеження жорсткішими, запрацювали інші механізми допомоги нашим громадянами, у тому числі й виплати країн-партнерів, куди виїхали українці.

І все ж, чи помічали ви зловживання, яких масштабів вони були? Що більше шкодило: «банкоматний туризм» чи такі сервіси, як Revolut. Адже треба визнати, були ті, хто просто з його допомогою виводив кошти з країни?

Якщо порівнювати ситуацію го року із ситуацією років, то ці масштаби просто неспівставні. Змінилася фінансова система. Візьмемо  «банкоматний туризм». Так, сьогодні можна відкрити велику купу карт, знімати якісь кошти з них. Але ж банки це відслідковують, налагоджений фінансовий моніторинг. Тому не можна сказати, що такий «туризм» є масовим. А от років тому було дуже багато банків, які просто створювали схеми з виведення коштів, масштаби виведень були шалені. Зараз – ні.

Сьогодні в Україні без проблем можна купити валюту в обмінниках. Натомість з початку повномасштабної війни відсутня можливість купити валюту онлайн. Чому б не дозволити це робити за тим же готівковим курсом, який сьогодні в обмінниках? Коли це зробите?

Зараз ми якраз цю ситуацію і хочемо владнати. Ще раз наголошу, що ми з 21 липня дозволили банкам продавати безготівкову валюту громадянам для подальшого вкладення її на депозит від трьох місяців у межах ліміту у 50 тис. грн. Деякі банки вже пропонують цю послугу клієнтам, більшості потрібен час для впровадження. Ліміт у 50 тис. грн – це перший крок.

І відразу ж тут українці найшли новий спосіб заробити на різниці курсів. Люди здають долари за курсом, наприклад, 40,5 грн за $1, а потім йдуть в банки і погоджуються на тримісячний депозит за курсом 36,94 грн за $1. Це проблема?

Логіка питання насправді дещо порушена. Навпаки – ми дали банкам змогу пропонувати громадянам такий інструмент, щоб зменшити коливання у готівковому сегменті валютного ринку. Тобто це рішення разом із іншими, серед яких, у тому числі, збільшення обсягу пропозиції банків у готівковому сегменті валютного ринку мають посприяти зменшенню різниці між готівковим та безготівковим ринком. Якщо справді будуть якійсь спекуляції, то ми будемо вирішувати це питання.

Одразу після того, як Дональд Трамп, який активно протидіяв запуску Libra, зачинить за собою двері Білого дому, у світ може вийти валюта Facebook зі зміненою назвою Diem — команда проекту Libra запланувала її запуск на січень року

1 грудня року на сайті проекту Facebook Libra Association з’явилася інформація, яка фактично поховала так і не запущену валюту Facebook Libra, породивши натомість Diem.

"Ми раді представити Diem — нову назву, яка сигналізує про зростаючу зрілість та незалежність проекту", — зазначив в повідомленні генеральний директор Diem Association Стюарт Леві.

Для проекту Libra Association перехід до назви Diem, як кажуть самі розробники, означає початок нової ери — новий день (Diem в перекладі з латини— "день").

Diem Association обіцяє продовжувати працювати над побудовою "безпечної, надійної та відповідної платіжної системи, метою якої є розширення можливостей людей та підприємств у всьому світі".

"Проект Diem забезпечить просту платформу для розвитку фінтех-інновацій, а також дозволить споживачам та компаніям здійснювати миттєві, недорогі та високозахищені транзакції. Ми прагнемо робити це таким чином, щоб сприяти фінансовій інклюзії — розширюючи доступ для тих, хто цього найбільше потребує, і одночасно захищаючи цілісність фінансової системи, стримуючи та виявляючи протиправну поведінку", — заявив Стюарт Леві.

Втім, у те, що новий проєкт Facebook може стати набагато успішнішим за проєкт Libra і позбудеться того негативного шлейфу, який супроводжував Libra, із зміною назви експерти ринку покищо вірять неохоче.

Нагадаємо, плани на запуск Libra Facebook спочатку складав на рік, потім переніс їх на й, тепер —   рік.

"Спочатку, коли ідея запуску Libra була тільки озвучена, вона викликала великий ажіотаж на ринку. Йшлося про те, що цифрова валюта від Facebook стане універсальною валютою, альтернативою долару США. Пізніше компанія зіткнулася із сильною протидією американських фінансових регуляторів, потім з проєктом відмовилися працювати великі компанії-партнери. Їх вихід з проєкту пояснюється небажанням вступати у конфлікт із владою США. У році пандемія коронавірусу привела до зриву багатьох планів, Facebook теж був змушений знову відкласти запуск свого проєкту", — говорить в коментарі goalma.org керівник відділу аналітики ГК ForexClub Андрій Шевчишин.

Втрата часу, на думку Шевчишина, пішла не на користь валюті Facebook. "Можна говорити про те, що після того, як про Libra стільки говорили, і вона викликала стільки надій, зараз цей проєкт набагато "потьмянів", ажіотаж навколо нього спав. Потенційні інвестори розуміють, що американські фінансові власті продовжать перешкоджати, і розраховувати, що все пройде гладко, не доводиться. Ймовірно, Libra- Diem, будучи запущеною в році, вже не буде настільки успішною, як вона могла б стати, якби її запустили в році", — зазначає він.

Про те, що із появою нової валюти Facebook не варто очікувати якихось глобальних змін у чинній фінансовій системі — головним чином через недовіру з боку урядів — говорить в коментарі goalma.org аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер. " Якщо проєкт буде загрожувати ефективності поточної кредитно-грошової політики, то йому просто не дадуть розвиватися. Учасники ринку все ще пам'ятають історію з TON від Telegram, який повинен був стати криптоаналогом Mastercard і Visa, але в остаточному підсумку закрився через тиск SEC. Крім Libra, на ринку існують і інші стейблкоіни, наприклад, Tether, так що тут нічого інноваційного ми не побачимо. Але навіть тут можуть виникнути проблеми з масштабністю і забезпеченням реальною валютою. Досить згадати критику того ж Tether, який регулярно звинувачують у безконтрольній емісії USDT: тільки за останні 9 днів капіталізація монети збільшилася більш ніж на 1 млрд доларів, до 19 млрд. Досить підозріла активність", — каже він.

За словами Сергія Родлера, ситуацію, в якій люди перестали користуватися доларом і перейшли на Libra-Diem, можна уявити тільки за умови, якщо розрахунки за допомогою стейблкоіна будуть набагато зручнішими. "Однак, з огляду на тиск з боку регуляторів, такий варіант практично неможливий", — зауважує аналітик ТелеТрейд.

Як "вкрай обмежені" визначає перспективи валюти Facebook аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

"Основна проблема полягає в її правовому регулюванні. Вона не може бути легко запущена одразу в багатьох регіонах, оскільки створює паралельну платіжну валюту, контроль над якою у держав буде відсутній. По суті держава не буде ризикувати і віддавати можливість платежів приватній компанії", — каже він у коментарі goalma.org

Разом з тим Максим Пархоменко допускає, що нова валюта Facebook може дозволити країнам, в яких є обмеження у фінансовій сфері, проводити операції, або замінити національну валюту, яка не має ніякої цінності в таких країнах як, наприклад, Венесуела.

Те, що Libra-Diem націлена на забезпечення мікроплатежів між користувачами Facebook і Instagram, може також зіграти валюті Facebook "на руку". "Це дуже великий обсяг потенційних користувачів, і якщо все буде працювати як треба, криптовалюта отримає хорошу підтримку", — вважає Андрій Шевчишин.

Втім силу валюті Facebook може надати ситуація, що склалася між США і Китаєм — країни давно вже знаходяться практично у стані холодної війни.

"Цифровий юань від центробанку КНР, який вже знаходиться на останніх стадіях тестування, зараз викликає набагато більший інтерес, аніж валюта Facebook. Його використання дозволить обходиться без американського SWIFT в міжнародних розрахунках і не боятися фінансових санкцій Вашингтона. Думаю, в найближчий час ми побачимо посилення санкцій тиску на Китай, так як цифровий юань, на відміну від Libra-Diem, буде повністю поза контролем США і цілком може скласти конкуренцію долару в тому випадку, якщо до цифрової системи підключаться інші країни", — говорить Сергій Родлер.

За таких умов влада США цілком може піти на те, щоб допомогти валюті Facebook "стати на ноги" і випустить її у якості нового конкурента цифровому юаню.

"За підтримки уряду стейблкоін Libra-Diem (Facebook Coin) може створити конкуренцію китайським платіжним системам в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Її долю вирішать користувачі: якщо інтерфейс буде зручний, а платежі безпечні — на ринку миттєвих переказів з'явиться новий потужний гравець. Важливим фактором тут є і захист від значних курсових коливань (особливо на тлі сильної волатильності Bitcoin)", — говорить в коментарі goalma.org аналітик RoboForex Андрій Гойлов.

Про те, що стейблкоіни для хеджування ризиків від високої волатильності Bitcoin сьогодні дуже важливі, говорить в коментарі goalma.org директор з розвитку Paxful в Україні та країнах СНД Антон Козлов.

"Те, що компанія Facebook поставила собі за мету створення власного стейблкоіна, ще раз підкреслює загальне зростання інтересу в світі до стабільних криптовалют. В Paxful ще у вересні цього року ми додали на нашу платформу стейблкоін Tether (USDT) для хеджування ризиків від високої волатильності Bitcoin.  На цьому тижні розробники проєкту Libra повідомили, що окрім того, що їхній проєкт змінить назву на Diem, замість одного стейблкоіна Facebook в асоціації з рядом інших світових компаній запустить відразу цілий ряд стейблкоінов, прив'язаних до різних національних валют. Paxful активно досліджує приклади використання стейблкоінов для хеджування ризиків, що в даний момент є одним з найбільш важливих трендів в криптосвіті", — зазначає Антон Козлов.

Головною відмінністю Libra-Diem від банківських платежів Андрій Гойлов називає відсутність фінансового моніторингу та лімітів, а також швидкість, простоту використання і безпеку.

"Libra-Diem забезпечить перекази і покупки з будь-якої точки світу кожному користувачеві соцмережі Facebook", — зазначає він.

Втім, у тому, що Libra-Diem може стати початком епохи корпоративних грошей, аналітики сумніваються.

"Багато країн не підуть на це, а компанії зараз не можуть пройти регуляторне середовище. Крім красивих гасел про свободу і децентралізації, компанії переймають і функції держави. Контроль, емісія, проведення транзакцій, регуляція всієї системи — все це тягне за собою і збільшення ресурсних витрат. Що не завжди вигідно для компаній", — каже Максим Пархоменко.

Не дасть Libra-Diem розпочати епоху корпоративних грошей, на думку Андрія Гойлова, і те, що в забезпеченні валюти Facebook задіяні державні фіатні гроші.

"Оскільки вони емітуються центральними банками країн-учасниць проєкту, Libra-Diem не буде повністю незалежним від регуляторів цифровим активом. Говорити про створення повністю незалежної "корпоративної валюти" ще занадто рано. Втім, автори проєкту і не ставлять перед собою такої мети", — говорить він.

Також Андрій Гойлов вважає, що боятися того, що нова валюта Facebook, "вдарить" по національних валютах різних країн світу, не варто. "Розвиненим державам побоюватися нічого: Libra-Diem буде забезпечуватися доларом США, євро, ієною і фунтом стерлінгів. Умови використання цього стейблкоіна повністю залежать від цих фіатних валют, тому що центральні банки країн-учасниць мають право заборонити конвертацію цієї монети в національні валюти інших держав", — каже аналітик RoboForex. Разом з тим зазначає: "Як і будь-яка криптовалюта, дана "монета" буде служити зручним способом введення і виведення фінансових коштів. Тому на країни, де "втеча капіталу" є проблемою, чекає неприємний сюрприз".

Окрім всього, на проєкті Libra-Diem, на думку Андрія Гойлова, регулятори, які планують запуск офіційних державних цифрових валют, можуть отримати попередній досвід.