Александр Григорович, который с октября прошлого года является исполняющим обязанности председателя Государственной продовольственно-зерновой корпорации, покидает свой пост. Об этом сообщает "Капитал".
"Это уже окончательно принято решение, юридические формальности займут несколько дней. Затягивать не будут", - сказал собеседник ЭП.
Еще один собеседник из Министерства аграрной политики и продовольствия также подтвердил эту информацию.
"Да, это правда. 99%, что Григорович пойдет. С 21 апреля он пойдет в отпуск, из которого уже не выйдет", - отметил он.
Собеседник из Минагрополитики говорит, что в правительстве недовольны ходом переговоров с основным кредитором корпорации - китайским Эксимбанком.
Речь идет о 1,5-миллиардной долларовой ссуде, которая предоставлялась под госгарантии, и которую, в случае недостижения договоренности о реструктуризации, придется возвращать правительству. О многочисленных проблемах у государственного зернотрейдера писала "Экономическая правда".
В то же время, последней каплей, которая решила судьбу руководителя ГПЗКУ, могла стать информация о ликвидации в конце прошлой недели Национальной Полицией и Генпрокуратурой подпольного покерного клуба, который располагался в здании, единственным владельцем которого по официальным данным является Александр Григорович.
Глава ГПЗКУ признал, что здание по адресу переулок Карельский, 5 принадлежит ему, однако утверждает, что сдавал его исключительно под кафе и узнал как арендатор использует помещения одновременно с правоохранительными органами.
Между тем, как стало известно изданию, на 11 утра было внезапно назначено заседание кадровой комиссии, которая назначит руководителей всех структурных подразделений корпорации и элеваторов, входящих в ее состав. Контракты заключаются сроком на два года, поэтому Григорович сможет назначить своих людей, которые останутся работать и после того, как он уйдет с должности.
Также в последние дни Григорович интенсифицировал заключения финансовых договоров с контрагентами ГПЗКУ, которые могут стать предметом судебных разбирательств в будущем.
ГПЗКУ была создана правительством Украины в августе года. В ее состав входит сеть филиалов - линейные и портовые элеваторы, мельницы, комбикормовые и крупяные заводы. Суммарно 53 подразделения-филиала ГПЗКУ могут хрантиь 3,75 млн тонн зерна. В частности суммарные мощности по перевалке на экспорт Одесского и Николаевского портов составляют около 2,5 млн тонн грузов в год.
Корпорации принадлежит 10% сертифицированных зерновых мощностей Украины, а возможности ее портовых терминалов позволяют обеспечить до 12% среднегодовых объемов экспортной перевалки зерна. Последние три года компания убыточна. Сумма убытков: - 3, млрд грн, год - 3, млрд грн, год - около млн грн.
В рамках заключенного в году контракта украинская компания должна была поставлять в Китай ежегодно около 5 млн тонн зерна, преимущественно кукурузу. Этот показатель ни разу не был достигнут, а в конце прошлого года Корпорация вообще остановила экспорт в КНР. Минимальный объем зерна в году должен был составлять 5,17 млн тонн, а получили китайцы только 0,59 млн тонн.
За последние полгода отношения с кредитором перешли в стадию открытого конфликта. Из-за торговли ГПЗКУ с другими контрагентами в обход китайцев, корпорация CCEC обратилась в арбитраж в GAFTA. На сегодня единственный стабильный доход ГПЗКУ - это проценты, которые насчитывает украинский Укрэксимбанк за размещенный на его счетах 1 млрд китайского займа. Однако % этой маржи ГПЗКУ направляет на выплату процентов китайском кредитору.
Деякі послуги від мобільних операторів стали безкоштовними / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні
З початку воєнного стану мобільні оператори в Україні запровадили деякі зміни у наданні своїх послуг. Зокрема, деякі з них стали безкоштовними. А деякі просто зменшилися в ціні.
"Сьогодні" розповідають, які нині акції від Kyivstar, Vodafone та lifecell доступні для українців.
Цей мобільний оператор спочатку відкрив безкоштовний доступ до Київстар ТБ для абонентів усіх телеком операторів. Згодом у компанії оголосили, що спілкуватися можна без поповнення рахунку та оплати тарифу. Для бізнес-клієнтів почали діяти підвищені кредитні ліміти.
Ще одна безкоштовна послуга від Kyivstar – сервіс goalma.org для бізнесу й державних організацій. Детальніше про неї ми писали в матеріалі.
Абоненти Kyivstar, які є медиками, котрі перебувають у гарячих точках та номери яких внесено до реєстру медичних працівників goalma.org, отримали по додаткових хв для дзвінків на номери інших операторів України. Також вони мають відкритий доступ до безлімітного інтернету на 30 днів від дати нарахування.
Українці, які виїхали за кордон в одну з 9 країн Європи, зможуть використовувати мобільний зв'язок за звичайними українськими тарифами. Ці країни – Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина, Молдова, Німеччина, Італія, Литва та Чехія.
24 лютого оператор оголосив про надання клієнтам:
Термін дії цього пакету становитиме 30 днів з моменту підключення.
Згодом для українців у цій мережі скасували обмеження на роздачу мобільного інтернету зі смартфона на інші пристрої. Як кажуть в компанії, "акція діятиме до Перемоги України у війні".
Також скасовано тарифікацію в рамках сервісів "ДіяTV", "ДіяРадіо" і застосунку "Повітряна тривога".
Крім того, клієнтам пропонують послугу "Доступний роумінг", що дійсна 30 днів і містить:
Така послуга діє у 27 країнах, перевірити їх можна тут.
Також усі абоненти Vodafone у цих 27 країнах отримають безкоштовно щодня по МБ інтернету та безлімітне користування Skype, Viber, WhatsApp.
А українцям, яких примусово вивезли до Росії чи Білорусі, доступні безкоштовні дзвінки із цих країн на номери посольств України в сусідніх державах або державах можливого транзитного проїзду. Також цим людям Vodafone надає щоденно 30 безкоштовних хвилин для вхідних і вихідних дзвінків в Україну та в країні перебування і 30 вихідних SMS.
Як і інші оператори, lifecell надали у безкоштовне користування на 30 днів з моменту підключення 5 ГБ інтернету та 30 хв на всі мобільні та стаціонарні номери по Україні.
lifecell скасували будь-які комісії в межах послуги "Додаткові гроші", завдяки якій можна отримати додаткові кошти на свій рахунок, і їх повернути пізніше.
Також 10 хвилин для дзвінків на всі номери по Україні та 10 ГБ до 31 травня включно надали медикам та військовим.
До кінця війни в Україні по 2 ГБ щодня нараховуватимуть клієнтам для дзвінків, текстових повідомлень та надсилання фото або відео в месенджерах Viber, Telegram, Whatsapp, Skype та Signal.
Для українців у роумінгу доступна послуга "Безкоштовний BiP у роумінгу". Це МБ інтернету на 30 днів для використання в месенджері BiP та дзвінки на будь-які номери за допомогою BiP Out. Діє у 86 країнах, які переглянути можна тут.
Безкоштовною до завершення воєнного стану в Україні зробили послугу Likar Online. Також відкрито безкоштовний доступ до українських телеканалів для українців за кордоном у сервісі lifecell TV+.
Раніше "Сьогодні" повідомляли, що мобільні оператори України об'єдналися та запустили національний роумінг. Передусім він буде підключений в зоні активних бойових дій і згодом по всій території України.
Що треба знати про використання національного роумінгу для абонентів:
Також ми розповідали, які тарифи Kyivstar, Vodafone і lifecell найдешевші, та про те, що в Європі мобільні оператори запровадили безкоштовні послуги для українських переселенців.
2 квітня ,
В закладинки
Поділитися
послугизнижкиКиївстарVodafonelifecellнаші гроші
11 листопада року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Експорт лісу: у пошуках компромісу», під час якого експерти з України, Австрії та Німеччини обговорили вплив заборони на вивезення лісу-кругляка на розвиток лісової галузі та на економіку країни в цілому.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Захід було організовано Державним агентством лісових ресурсів за підтримки Офісу ефективного регулювання та за участю Агентства з охорони довкілля (Австрія) і Комітету зі східноєвропейських економічних відносин (Німеччина).
У головному фокусі доповідей і обговорення опинилося питання скасування мораторію на експорт деревини. Нагадаємо, вивозити лісоматеріали будь-яких порід, окрім сосни, заборонено з 1 листопада року. Заборона на експорт сосни почне діяти з 1 січня року. На думку більшості учасників круглого столу, мораторій на експорт деревини створив ще більше проблем і галузі, і країні. Його збереження згубно позначиться як на лісовій галузі, так і на розвитку економіки в цілому.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Представлені під час круглого столу результати першого року дії заборони вже свідчать про погіршення фінансового стану лісгоспів. Втрати обчислюються сотнями мільйонів гривень, через що підприємства змушені скоротити фінансування заходів з охорони, захисту і відтворення лісів, проведення санітарних рубок, що в довгостроковій перспективі призведе до втрати якісних показників деревини. Понад те, ухваливши закон про мораторій, Україна власноруч закрила ніші на світових ринках, пробитися на які підприємствам лісової галузі вдалося після багаторічних спроб. Такий протекціоністський крок викликає нерозуміння іноземних партнерів і не сприяє залученню інвестицій у лісопереробну галузь. Усі ці фактори слід врахувати народним депутатам, які мають спільно з урядом виробити компромісне рішення щодо скасування мораторію.
На думку Юрія Марчука, національного координатора програми FLEG Світового банку, для скасування мораторію на експорт лісу-кругляка потрібно врегулювати ринок деревини, забезпечивши до нього доступ усіх господарюючих суб'єктів і створивши умови для виходу бізнесу з тіні. Експерт також запропонував переглянути підходи до лісового господарювання і прийняти концепцію розвитку промислової політики держави, яка враховувала б максимальну переробку всіх сировинних ресурсів.
До розв'язання проблем українського лісу підключилися і європейські експерти. Вони презентували своє бачення глобальних наслідків заборони на вивезення деревини та можливостей розвитку лісової галузі в разі відновлення вільної торгівлі лісом-кругляком.
Зокрема, австрієць Мікаель Суттер, експерт у галузі реформ лісу в Центральній та Східній Європі, зазначив, що мораторій як єдиний засіб не є ефективним інструментом для боротьби з нелегальними рубками або корупцією в галузі. Замість нього потрібно розробляти і впроваджувати програму розвитку лісового господарства національного рівня, яка дозволить розкрити потенціал галузі.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Міхаель Хармс, директор Комітету зі східноєвропейських економічних відносин (Німеччина), зазначив, що протекціоністські заходи, закриття ринку ведуть до неправильного розподілу ресурсів та обмеження конкуренції, що в кінцевому підсумку може поставити під удар якість товарів і послуг тих галузей, які були під захистом. Тому лісовий сектор потребує повної реформи, включаючи зняття перешкод для вільної торгівлі.
У Державному агентстві лісових ресурсів України підтримують пропозиції зняти мораторій на експорт деревини та розробити національну програму з розвитку лісів. За словами Руслана Крикуна, начальника Управління використання лісових ресурсів та науки Держлісагентства, лісівники вже підрахували збитки, до яких призвів мораторій, і дійшли висновку, що збереження заборони на експорт деревини призведе до дефіциту фінансування робіт з охорони, захисту та відтворення лісів.
За словами заступника начальника Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства Петра Шарейка, лісгоспи з тривогою чекають на набуття чинності цілковитої заборони експорту деревини з 1 січня року. Від дисбалансу цін і ринків, що настане внаслідок мораторію, постраждають не лише лісові господарства, а й економіка десятків населених пунктів Київської області, для яких лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами. В першу чергу гостро постане питання зайнятості населення: через скорочення площ рубок роботу втратять тисячі лісорубів.
Побоювання лісівників поділяють і незалежні експерти.
Економіст Борис Кушнірук зазначає, що низькі ціни на ліс-кругляк, встановлені внаслідок дії мораторію на експорт, безпосередньо пов'язані з низьким рівнем оплати праці та конкурентоспроможності виробництва. Тому лісова галузь потребує прозорого внутрішнього ринку деревини та відкритої торгівлі з Європою – тільки так вона отримає основу для якісних змін, вважає експерт. Якщо ж зберегти дію мораторію, то європейці теж можуть запровадити обмеження в торгівлі.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Експерт Офісу ефективного регулювання Андрій Заблоцький вважає, що уряд, парламент і всі зацікавлені сторони повинні виробити рівні і зрозумілі правила гри на внутрішньому ринку деревини, зокрема впровадити системи обліку, торгівлі та контролю за лісом.
На думку уповноваженого з питань підприємництва Державної фіскальної служби України Тараса Качки, закон про мораторій на експорт деревини слід скасувати через суперечність нормам Світової організації торгівлі (СОТ). Експерт також запропонував вжити альтернативних заходів захисту вітчизняного виробника, які не суперечитимуть міжнародному торговому законодавству.
Юрій Марчук, національний координатор програми FLEG Світового банку:
«Якщо ми сьогодні говоримо про мораторій, треба вирішити кілька питань. Перше – регулювання ринку деревини. Друге – регулювання обігу деревини. Відстеження ланцюжка нелегальної деревини, як це прийнято директивою Євросоюзу з року. Ви сьогодні не потрапите на ринок ЄС, якщо не підтвердите документально, що у вас легальна деревина.
Інше питання, не менш важливе – малий бізнес не має доступу до фінансових ресурсів. Для того, щоб завезти обладнання на мільйони, треба сплатити ПДВ на в'їзді. Потім за підключення цеху до електроенергії заплатити стільки, скільки коштує сам цех, плюс заплатити за землю та інше. Тому дуже багато бізнесу працює в тіні.
Міністерство економрозвитку, відтворивши департамент з питань промислової політики, має поставити питання: чому у нас немає промислової політики в державі, яка ініціювала б максимальну переробку всіх сировинних ресурсів? Сьогодні ми вирощуємо деревину, маючи її ліквід у 19 млн кубометрів на рік у середньому. Це значно менше приросту, який рубає низка країн Євросоюзу. Водночас Україна в х переробляла 45 млн кубометрів деревини, випускаючи меблі. У нас є питання щодо пиловника. Чому будівництво в Туреччині, на Близькому Сході здійснюється з нашого пиловника, а у нас – пластмасова столярка, штучні паркети?
Не менш важливе питання – фінансування та оподаткування лісового господарства. Приклад дуже простий: маючи податок на прибуток, лісові господарства платять ще 75% дивідендів від одержаного прибутку. Приклад популярний: казино на Лазурному березі платять 80% прибутку до бюджету Франції. Лісівники платять трохи більше 90%. А цикл вирощування – 80 років. Потрібно щось робити в цьому напрямку? Потрібно.
Питання підготовки кадрів. У році постановою Кабміну було ліквідовано спеціальність «деревообробка і меблева промисловість України». Два факультети – в Києві та Львові – закрилися. Якщо взяти ланцюжок «мораторій – немає спеціальностей – немає можливості завозити обладнання – не дають дешеві кредити – не створено пільги для малого та середнього бізнесу», то який ефект ми отримаємо від самого закону?
Будь ласка, читайте текст після реклами
Треба відкривати двері з іншого боку. Відкривати, давати можливість працювати бізнесу, готувати для нього кадри, давати можливість завести глибокі інвестиції. Бо сьогодні Україна орієнтована бізнесом на напівфабрикат. Інвестиції заходять на пиломатеріали. Розпиляв, у найкращому випадку підсушив – вивіз за кордон. Що, в Україні люди не потребують деревини? Куб деревини – це 10 робочих місць в інших галузях. Якщо ми не ухвалимо нормальну програму – і щодо деревообробки, і загалом промисловості України, – ми можемо вводити будь-які заборони, від цього країні краще не буде».
Мікаель Суттер, експерт у галузі реформ лісу в Центральній та Східній Європі:
«Україні потрібна загальна реформа, національна програма розвитку лісового господарства. Недостатньо використати лише один засіб, наприклад мораторій, який може існувати протягом обмеженого періоду часу. Потрібен спільний підхід – не тільки лісівників, а й міністерств соціальної політики, фінансів.
Якщо подумати про доцільність і розвиток ваших лісів, то це гарна основа, на якій можна будувати сектор з величезними можливостями і робочими місцями. Але потрібні інвестиції національного і міжнародного рівнів для того, щоб намагатися в Україні розвивати цю промисловість, щоб місцева нелегальна діяльність не впливала на рівень інвестиційної привабливості. Єдиний інструмент тут не допоможе. А мораторій якраз і є таким єдиним засобом.
Недостатньо просто переставити людей на інші посади. Тут потрібен більший підхід – національна програма щодо деревини, аби отримати певне уявлення, як розвивати ліси. Після того, як політичні лідери приймають рішення про таку програму розвитку лісового господарства, починається допомога міжнародної громадськості. Європейський союз надаватиме підтримку цим програмам. Якщо вважатиме, що в них є сенс. Є інші міжнародні донори, готові приїхати і допомагати. У них просто має з'явитися розуміння, що в цьому є сенс.
У чому мають полягати цілі? В отриманні стабільності в усіх трьох елементах. Перший – екологічна стабільність. Я бачив деякі ліси в Карпатах, де стійкості вже немає. Для того, щоб знову отримати цю стійкість, потрібно, аби цю національну цінність було передано нашим дітям та онукам – це ваш обов'язок. Це також соціальна стабільність, відповідальність підтримувати довкілля в належному стані. Є багато сільських місцевостей в інших країнах, де деревина залишається чи не єдиним засобом для виживання. Врешті-решт, економічна стійкість. Це означає, що ваша промисловість і лісове господарство мають вижити, мають заробляти гроші, щоб з'явилися гроші для інвестицій, і бути конкурентними на європейському рівні. Для цього потрібне рішення найвищого рівня про національну програму стосовно лісу. Це найперший крок».
Міхаель Хармс, директор Комітету зі східноєвропейських економічних відносин (Німеччина):
«Протекціонізм, закриття ринку можуть призвести і призводять до ситуації, коли всі програють. Та сама дія потужної здорової економіки є важливою для мети розподілу ресурсів. І саме тому бізнес і існує.
Багато держав Східної Європи запроваджували тарифи, квоти, заборони на експорт та інші бар'єри для того, щоб захистити внутрішню промисловість. Ми маємо повне розуміння того, що є відчуття необхідності балансу між стійким розвитком усіх секторів промисловості, між міжнародною конкурентоспроможністю і тим, що держави повинні забезпечити низький рівень безробіття. Всі країни вважають, що такі заборони на експорт можуть допомогти їм досягти певних політичних цілей. Але іноді вони ігнорують той факт, що обмеження впливають і на торгівлю, і на належний розподіл ресурсів у національній економіці, і призводять до збільшення цін. Через зменшену конкуренцію на зовнішніх ринках це може призвести до зменшення ефективності виробництва. Це серйозна і реальна проблема. Така ситуація може поставити під удар якість товарів і послуг, але зрештою, коли торгові бар'єри все-таки знімаються, то види промисловості, які були під захистом, опиняться під великим тиском з боку міжнародних конкурентів.
Не можна повністю забезпечити конкурентоспроможність та інвестиції лише якимось одним засобом. Треба мати складну, розумну і поєднану загальну політику. У лісовому секторі вам потрібна повна реформа».
Будь ласка, читайте текст після реклами
Руслан Крикун, начальник Управління використання лісових ресурсів та науки Державного агентства лісових ресурсів України:
«З 1 листопада року ми відзначаємо збільшення залишків низькотоварної продукції на складах. – тисяч кубометрів – це вважалося нормальним залишком для галузі. Зараз, станом на 1 жовтня, у нас було тис. кубометрів. Залишки збільшуються переважно низькосортних тонкомірних сортиментів, які використовуються на целюлозу і на МДФ. Зростання цих залишків становить близько 65 млн грн. Таким чином, ми зазнали збитків, і лежить на складах 65 млн, які можна було запустити в економіку лісгоспів.
Крім того, від рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, санітарних рубок отримуємо близько 7,5 млн кубометрів – це 50% того, що заготовляємо. Якщо у нас і далі не буде можливості збувати на внутрішньому ринку або на експорт цю деревину, це може призвести до того, що припинимо здійснювати деякі лісогосподарські заходи. Ті ж самі рубки. А це, у свою чергу, може в довгостроковій перспективі призвести до погіршення якісного складу стиглих насаджень.
За 9 місяців цього року підприємства, які належать до сфери Держлісагентства, експортували 2, млн кубометрів деревини. Це на тис. кубометрів менше, ніж за 9 місяців минулого року. Якщо брати пиловник, то це на тис. менше, техсировину (дров'яну деревину) – на тис. кубометрів менше. Якби ми цю сировину відправили на експорт, то галузь отримала б на млн грн більше реалізації. Сьогодні вартість куба деревини на внутрішньому ринку становить гривень, при експортних поставках – грн. Таким чином, за рахунок мораторію відбувається стимулювання розвитку деревообробної галузі. А в державному бюджеті року для нас не було передбачено жодного фінансування.
Останніми роками ми постачаємо на експорт близько 1,,6 млн кубометрів соснової деревини. В умовах реалізації на експорт це становить 2,3 млрд грн. Якщо цей обсяг деревини ми пустимо на внутрішній ринок за середніми цінами, ми отримаємо десь 1,3 млрд грн. Таким чином ми прогнозуємо, що від реалізації на внутрішній ринок ми недоотримуємо близько мільярда гривень. Зменшення надходження до бюджету – млн.
Під час заготівлі виходить багато низькосортної деревини, і якщо у нас не буде її збуту, нам доведеться скорочувати обсяги заготівлі. Ми прогнозуємо, що буде скорочення десь близько мільйона кубометрів наступного року. Бюджет недоотримає близько млн грн плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Можуть залишитися без роботи люди, задіяні у лісозаготівлях, у вивезенні деревини, у її навантаженні. Ці люди працюють здебільшого в сільській місцевості. Якщо не буде попиту на внутрішньому ринку, якщо не введуть в експлуатацію ті заводи, які будуються в Україні, ми очікуємо обвал цін на внутрішньому ринку. Тоді вже наслідки для галузі можуть бути критичними».
Петро Шарейко, заступник начальника Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства:
«Київська область – соснова область. 89,5% реалізованої продукції – це деревина сосни. І тому наші лісгоспи, наші виробництва з великою тривогою чекають на 1 січня року. Кілька цифр, аби зрозуміти наслідки.
Деревообробні підприємства Київської області є районоутворюючими підприємствами, які підтримують місцевий бюджет. Якщо не буде переглянуто питання мораторію на експорт, на нас чекає непроста ситуація. Якщо ми звалимо або заготовимо один ствол сосни, з нього 50% – у найкращому випадку (враховуючи якість насаджень та всихання сосни) становить цінна деревина, яку не проблема продати внутрішньому ринку. Інша деревина – це низькосортна, дрова, які треба реалізовувати. До чого це призведе? Працівники просто почнуть скорочувати рубки. І знову виникне дефіцит на ринку.
Якщо раніше 2–5 сертифікатів про походження деревини видавалося щодня, то зараз люди займають чергу з 7-ї ранку. Хто ці люди? Переробники – наші. Вони скуповують на аукціонах деревину. Маленька ремарка. Київське обласне управління – це 14 державних підприємств, і територія області, яка перебуває в управлінні лісів, – це 52,6%. Решта належить іншим відомствам, які не виставляють деревину на аукціони, не ведуть електронний облік, не регулюють облік. У них вільна хороша торгівля. В такому стані на нас чекає і дисбаланс цін і ринків. Скуповується деревина державних лісгоспів, інших користувачів. Розвалюється колода на частин – і на експорт. Хто від цього виграв?
Будь ласка, читайте текст після реклами
Тільки дуже багата держава може дозволити собі відмовитися від ринків експорту. Ми з колегами-лісівниками проривалися на китайський ринок, і це було дуже важко. Зараз ці ніші займають РФ, Білорусь. Білорусь уже везе низькосортну деревину на Румунію. Вони займуть ці ніші, зароблять валюту, якої так бракує Україні.
У нас не стало більше меблів, вікон, дверей. Їду Києвом і бачу «Двері Білорусі», але не бачу української двері. Хотілося б, щоб у новому підході знайшлися стимули, які б стимулювали глибоку переробку деревини. Ми готові йти на зустрічні кроки, щоб ліс перероблявся в Україні. Але глобально заборонити те, що принесе великі збитки нашим підприємствам, це неправильно».
Тарас Качка, уповноважений з питань підприємництва Державної фіскальної служби України:
«У праві СОТ є стаття 11, яка чітко говорить, в яких випадках можна обмежувати експорт. Україна, до речі, успішно обмежувала експорт у році. Це було пов'язано з експортом пшениці. Коли у нас були ризики, пов'язані з продовольчою безпекою, і тоді Європейський союз скаржився на те, як управляється експортна квота. Але не висловлювалися обурення з приводу введення цієї заборони експорту. Проблема полягає в тому, що ми його заборонили у спосіб, дуже далекий від того, що записано в статті Україна, можливо, вчинила правильно з точки зору підтримки національного виробника, збільшення доданої вартості. Але очевидно, що те, як це зроблено, не відповідає тим правилам торгівлі, які для України є важливими.
Головне питання – це знайти правильну форму тих обмежень. Тому треба досить чітко проговорити, як змінити ці заходи з підтримки національного виробника. ЄС від нас не вимагає скасування заборони експорту з точки зору того, щоб дешевше ліс вивозити. Вимога скасувати заборону експорту стосується самої форми – як це виглядає з точки зору дотримання правил торгівлі. І на цьому треба акцентувати увагу.
Коли ми говоримо про податки та збори, доходи від робочих місць, треба розуміти: ці надходження перевищують ті збитки, які отримав лісгосп. Якщо перевищив, тоді цей захід є правильним. Якщо ні, то треба розуміти, що ми на сьогодні субсидуємо українських виробників деревини. І субсидії становлять ті недоотримання, які є у лісгоспу. Вони навіть вимірюються грошима. І це питання теж може стати предметом обговорень.
Треба нагадати про те, що ми спостерігаємо в металургійному секторі, на глобальному рівні дуже жорстку дискусію щодо обмеження субсидій. У Світовій організації торгівлі йдеться про те, щоб спростити вимоги стосовно можливих дій на субсидії, які надають держави-члени. Я не хочу нікого лякати – це питання балансу інтересів. Коли ми захищаємо металургів і говоримо, що не хочемо антидемпінгових розслідувань, з одного боку, і говоримо про те, що ЄС не повинен відкривати розслідування щодо української металургії, то виникає питання: якщо ми не хочемо, аби ЄС діяв проти наших металургів, то чому ми діємо проти інтересів ЄС у деревообробній галузі?»
Андрій Заблоцький, експерт Офісу ефективного регулювання:
«Без ефективного регулювання внутрішнього ринку, який надасть стимул для інвестицій і виробництва, недоцільно вживати такого роду заходів, як мораторій. У нас є заходи, які ми можемо вводити відповідно до норм СОТ. Є експортні мита, в окремих випадках. Але питання в тому, що якщо у нас немає внутрішнього регулювання, то будь-яке впровадження справляє спотворюючий ефект на внутрішній ринок. Набагато більше, ніж це можна припустити.
На нашу думку, без створення ефективного регулювання з обліку і торгівлі деревиною, порядку видачі сертифікатів і посилення відповідальності за порушення вживати обмежувальних заходів недоцільно. Тому що держава не може зрозуміти, яка ситуація є на сьогодні. Чи то заборона на експорт, чи експортне мито, квотування, чи реєстрація контрактів, чи інші заходи, які теж треба розуміти, як вони запроваджуватимуться, – кожен з них має той чи інший ефект на категорії стейкхолдерів – на державу, на виробників, на споживачів. Враховуючи те, що наш ринок є експортно-орієнтованим, після того, як буде введено регулювання внутрішнього ринку, тоді ми можемо говорити: у нас є такі-то інструменти. Потрібно показувати ці цифри. Буде регулювання, буде зрозуміло, який ринок – тоді буде видно, чи потрібно збільшити захист внутрішніх виробників з огляду на позицію норм і зобов'язань із СОТ та Угоди про асоціацію. Бо просто введення заборони експорту є вкрай шкідливим. Перш за все для нас. Тому ми, з нашої точки зору, повинні зосередитися на внутрішньому регулюванні, яке, зокрема, сприяло б підтримці внутрішнього виробника. І після цього думати, як ми можемо обмежувати і з якою метою».
Будь ласка, читайте текст після реклами
Борис Кушнірук, економіст:
«Ми вперто не хочемо зрозуміти банальні речі. Хтось каже, ми повинні дати дешеву сировину. Дешеве і доступне – це два різних питання. Доступність – це доступ до ринку, щоб ви отримали ресурс. І якщо ми хочемо отримати доступ, то потрібно створити прозорий ринок.
Дешева сировина – це шлях у нікуди. За рахунок блокування поставок цього ресурсу за кордон ми беремо дешеву сировину і отримуємо якийсь рівень прибутку – це шлях Конго і зарплат Конго. І сюди інвестор заходить не лише тому, що хоче отримати дешеву сировину, а й тому що зарплати низькі.
Якщо будуть пропозиції щодо скасування ПДВ, то у нас ніколи не з'явиться машинобудівна галузь. А яким чином вона може з'явитися, якщо завозити буде дешевше? Ніколи.
Політика ізоляції та закриття ринків нічого не дасть – тільки примітивну економіку. От чому меблевої промисловості немає? Бо це непросте питання, яке складається з великих складових. Але у нас багато меблевих виробництв. Просто треба подивитися, чого там немає, чого ми не будемо робити. Наприклад, немає необхідності створювати виробництво складних тканин, які потрібні для меблевої промисловості. Простіше купити як сировину тканину і виготовити з неї продукцію. Тому немає сенсу закривати ринки. Що більше вони відкриті, то більше виникає конкурентних переваг.
Я розумію логіку компаній, які зайшли на наш ринок. Але ви коли робили це, ви розуміли, що ці заборони не відповідають іншим нормативним актам – українським і міжнародним? Ви знали, що це суперечить Угоді про асоціацію, умовами вступу до СОТ? На що ви розраховували? Що будете обманювати когось? Усе одно буде проблема. Якщо ви захочете створити певні обмеження і привілеї, чому ви хочете, щоб вас пускали на європейський ринок? Це питання постане.
Але треба відповісти: якщо ми хочемо закрити ринок і сказати, що ми найрозумніші, то для нас закриють ринок в інший бік. І ми не отримаємо переваг від виробництва складної продукції».
Теги: вирубування лісу
Белорусская оппозиция требует расследования массовых репрессий против участников акции 19 декабря в Минске, а также привлечения к ответственности лиц, причастных к жесткому разгону мирного протеста.
Как сообщает Европейское радио для Беларуси, об этом сегодня на пресс-конференции в Минске заявили ряд оппозиционных политиков – Виктор Ивашкевич, Александр Милинкевич, Вячеслав Сивчик, Лев Марголин, Григорий Костусев и Алексей Янукевич.
По их мнению, мирный протест граждан 19 декабря является конституционным правом каждого гражданина, а применение грубой силы против участников уличной акции является преступлением.
"Никакие провокации в виде выбитых дверей не могут оправдать жестокое избиение и аресты тысяч людей. Мы высказываем солидарность с арестованными кандидатами в президенты и требуем их немедленного освобождения, а также освобождения всех участников мирной манифестации", - заявил Ивашкевич.
Как сообщалось, в Минске вечером 19 декабря были задержаны и 20 декабря привлечены к административной и уголовной ответственности более участников акции.
В настоящее время пятеро экс-кандидатов в президенты Беларуси находятся в следственном изоляторе Комитета государственной безопасности Беларуси.
Как сообщалось, власти Беларуси грозят ликвидацией всем политическим партиям, принявшим участие в беспорядках после минувших в воскресенье президентских выборов.
Министерство финансов Украины пересмотрело свою позицию по отношению к основным участникам игорного бизнеса, представленным в Украине компаниями с иностранным капиталом. Как стало известно изданию, в ближайшее время состоится подписание меморандума о сотрудничестве между Минфином и операторами лотерей: ЧАО «Патриот», ООО «МСЛ» и ЧП «Украинская национальная лотерея» (УНЛ). Согласно документу (есть в распоряжении «Капитала»), все трое продолжат деятельность, несмотря на то что срок действия их лицензий истек еще в г.
Игра по‑крупному
В г. украинский парламент принял закон, которым запретил деятельность казино, букмекерских контор и залов игровых автоматов. Единственным легальным игорным бизнесом с тех пор были государственные и негосударственные лотереи. При этом под давлением серьезных игроков в г. был принят закон «О государственных лотереях Украины», который отсек мелкие компании, запретив работать в этой сфере тем, кто имел стаж работы на рынке менее 10 лет.
В бизнесе остались только три игрока — МСЛ, «Патриот» и УНЛ. Ни один из них не был национальным оператором. Более того, владелец украинской лотереи «Патриот» — россиянин Олег Бойко, который также владеет лотерейным оператором «Победа» у себя на родине. Он официально финансирует российскую армию, направляя на ее поддержку доходы от «Победы». ООО «МСЛ» находится под контролем другого российского олигарха Михаила Фридмана, владельца «Альфа-Групп». «Украинская национальная лотерея» до недавнего времени принадлежала кипрской компании «Олимпик Голд Холдингз Лимитед». А в начале августа была перерегистрирована на английскую фирму «Старбелл инвестментс лимитед».
То есть фактически все это время денежные потоки от азартных украинцев уходили в соседнее государство.
Шкурный интерес
В феврале г. Министерство финансов Украины внесло в Верховную Раду законопроект, предусматривающий мораторий на выдачу лицензий операторам лотерей. Запрет должны были наложить еще до принятия нового закона об азартных играх, который в том числе урегулировал бы деятельность по организации и проведению лотерей.
Новым законом планировалось сохранить в стране исключительно государственные лотереи. При этом инициаторы реформы ориентировались на опыт Европы, где игровые доходы направляются на финансирование и поддержку проектов в социальной и гуманитарной сфере.
Однако тогда политические события перечеркнули планы Минфина. Тем не менее аннексия Крыма, необъявленная война на востоке страны, сотни тысяч беженцев внутри страны снова потребовали от правительства серьезных решений в финансовых вопросах. Чиновники были вынуждены искать деньги, придумывая новые виды налогов для населения и бизнеса.
По словам главы Минфина Александра Шлапака, деятельность всех трех крупнейших операторов лотерей (МСЛ, «Патриот» и УНЛ) в Украине является незаконной, поскольку их 10‑летние лицензии закончились в г. В августе министр обещал лично контролировать этот вопрос и обратиться в правоохранительные органы для разбирательства
Как один из шагов пополнения государственной казны новый министр финансов Александр Шлапак на пресс-конференции 8 августа анонсировал принятие трех законов, которые должны были вернуть игорный бизнес и доходы от него под контроль государства. Планировалось в разы увеличить государственную прибыль — до млн грн уже в г. и на 1 млрд — в ‑м.
«В Украине проводится разнообразных лотерей. 80 лотерей, или 71 % рынка, имеет ООО «МСЛ», собственником которого, по нашим данным, являются миноритарные акционеры «Альфа-Групп». 25 лотерей, или 23 % рынка, занимает АО «Патриот», которым через офшоры владеет гражданин России. Наконец, ЧП «Украинская национальная лотерея» также через офшоры имеет 5 % рынка, то есть 7 лотерей», — рассказывал тогда Шлапак.
При этом, по словам главы Минфина, деятельность всех трех крупнейших операторов лотерей (МСЛ, «Патриот» и УНЛ) в Украине является незаконной, поскольку 10‑летние лицензии этих операторов закончились в г. Тогда же министр пообещал лично контролировать этот вопрос и обратиться в правоохранительные органы для разбирательства.
Новые веяния
Впрочем, через два месяца взгляды министерства резко изменились. Как следует из текста меморандума, уже не государство, а вышеперечисленные компании совместно с Минфином должны «обеспечить условия для существования рынка лотерей и поступления средств в государственный бюджет от их деятельности». Кроме того, в проекте документа говорится следующее: «действующие операторы М С Л, «Патриот» и УНЛ с % иностранными инвестициями продолжают деятельность по выпуску и проведению лотерей до получения новых лицензий».
Подготовку к подписанию меморандума министерство держит в тайне и публично свою позицию не комментирует. Впрочем, внезапная лояльность Кабмина к российским операторам в условиях, когда украинцев призывают бойкотировать российскую продукцию, вряд ли пройдет незамеченной.
В то же время источник «Капитала» в министерстве рассказал, что спорный документ лоббирует лично министр. «После формирования новой коалиции Александр Шлапак, скорее всего, потеряет свое кресло. Вероятно, его сменит нынешний глава Ощадбанка Андрей Пышный. Этим можно объяснить внезапную лояльность министра к скандальным участникам игрового рынка» — предположил он. Впрочем, считает источник, даже если меморандум успеют подписать, он вряд ли будет соблюдаться.
«Документ, с большой долей вероятности, будет отменен новым главой ведомства. Государство вовсе не заинтересовано в сохранении существующего статус-кво, когда деньги от проведения лотерей уходят зарубежным операторам, вместо того чтобы наполнять пустой бюджет», — добавил он.
казино с бесплатным фрибетом Игровой автомат Won Won Rich играть бесплатно ᐈ Игровой Автомат Big Panda Играть Онлайн Бесплатно Amatic™ играть онлайн бесплатно 3 лет Игровой автомат Yamato играть бесплатно рекламе казино vulkan игровые автоматы бесплатно игры онлайн казино на деньги Treasure Island игровой автомат Quickspin казино калигула гта са фото вабанк казино отзывы казино фрэнк синатра slottica казино бездепозитный бонус отзывы мопс казино большое казино монтекарло вкладка с реклама казино вулкан в хроме биткоин казино 999 вулкан россия казино гаминатор игровые автоматы бесплатно лицензионное казино как проверить подлинность CandyLicious игровой автомат Gameplay Interactive Безкоштовний ігровий автомат Just Jewels Deluxe как использовать на 888 poker ставку на казино почему закрывают онлайн казино Игровой автомат Prohibition играть бесплатно