Вплив Азартних Ігор На Світову Економіку

Експерти й аналітики прогнозують, що з точки зору економіки наступний рік буде точно кращим, аніж рік, що минає. Світ потроху почне виходити з коронавірусної сплячки, локдаунів, економіка пожвавиться, а з цим покращиться і добробут людей. На що розраховувати українцям? Якою буде мінімальна зарплата, курс гривні, чи не увімкнуть друкарський станок, щоб покрити заплановані видатки, та коли зможемо не жити в борг? 

Про це у великому підсумковому інтерв'ю goalma.org поговорив з міністром фінансів Сергієм Марченком.  

Про політику 

- Сергію Михайловичу, доброго дня. Як справи? Як настрій? Святковий?

- Настрій шикарний. Передсвятковий. 

- Лічені дні до Нового року. Як і де будете святкувати? 

- У колі сім'ї, з дружиною та дітьми. За цей час я їм заборгував багато уваги. Тому хотілося б зустріти цей Новий рік по-домашньому. Є підстави. Адже спокій країні забезпечено. Бюджет за доходами фактично виконаний, є підстави вважати, що профінансуємо усі необхідні видатки до кінця року. Тобто Новий рік зустрічаємо в атмосфері спокою і фінансової стабільності.

- Дуже оптимістично. Всі, у кого не питаємо, кажуть, що святкуватимуть вдома, до ресторанів і барів не підуть. А ви вже перехворіли на коронавірус? 

- Так, перехворів. 

- Ну, то можна йти вже святкувати десь не вдома.

- Мені до душі саме формат святкування у найближчому колі. Тому я й буду святкувати у колі сім'ї. Це якраз те свято, коли маєш бути з рідними та близькими. 

- 15 грудня Верховна Рада таки ухвалила головний кошторис країни на рік. Чи була загроза неприйняття бюджету? 

- Звісно, завжди є такі ризики. Політика – це складне явище. Іноді бувають суперечки, дискусії, різні думки. Але завжди має вистачати холодної голови і розуму, щоб ухвалювати зважені рішення, від яких залежить доля країни. Я вдячний народним депутатам, уряду, Офісу президента, що спільними зусиллями ми порозумілися і знайшли голоси для прийняття бюджету. Про загрози я навіть не хочу говорити, що було би без бюджету… Бюджет є. Він збалансований, реалістичний, і є бюджетом можливостей для розвитку. Вважаю чи не найбільшим своїм досягненням як міністра — проголосований бюджет.

- Але загроза була…

- Знаєте, загроза — це ймовірність ризику. Цей ризик не справдився, тому нема про що говорити. 

- Між вами та міністром Степановим є якийсь конфлікт? Ви казали, що його поведінка неприйнятна…

- Не хочу перед Новим роком говорити про конфлікти. У мене як міністра фінансів є позиція, яка не завжди, можливо, комусь подобається. Вона сформована відповідним досвідом і захистом інтересів держави. Внутрішні дискусії всередині Кабінету міністрів є завжди. Вони бувають і гарячими. Але зазвичай ми знаходимо компроміс і виходимо на рішення, яке працює на користь країни. Воно не залежить від прізвища того чи іншого міністра. 

- Про неприйнятну поведінку Степанова ви говорили в контексті його заяви про незакладені в бюджеті кошти на зарплати медикам. Проте в інтерв'ю goalma.org голова Рахункової палати сказав, що МОЗ не використав половину з виділених їм понад 20 млрд грн. Чому тоді Степанов каже, що їм не вистачає грошей? 

- Моє основне застереження у тому, що не можна маніпулювати пандемією, аби вирішувати чутливі і важливі проблеми своєї галузі. Так, свої проблеми завжди відчутніші. Але у нас велика країна і великий обсяг національних інтересів. Це – соціальний захист громадян, освіта, безпека й оборона… Тому для мене важливим завданням є взаємодія з різними міністрами і пошук прийнятних для країни збалансованих рішень. А щодо висновків Рахункової палати й використання коштів, то є сподівання, що система охорони здоров’я вчасно використає відповідні кошти. Вони мають бути витрачені ефективно, аби медикам нарахували усі передбачені виплати і вони спокійно зустрічали Новий рік. Відразу заспокою усіх громадян: у січні ми також забезпечимо видатки, які запланували. Кошти є.

- Знаєте, останнім часом ви стали дуже медіаактивним. Чи не пов’язано це з тим, що під вами захиталося крісло? 

- Цікаве питання. Моя так звана медіаактивність жодним чином не пов’язана із подібними чутками. Як міністр я маю комунікувати з громадянами, пояснювати суспільству рішення, які впливають на життя людей. Мені справді є що сказати. Цей рік закриваємо фінансово вчасно, попри падіння економіки, COVID, здійснено перегляд бюджету. Я виконав те, заради чого погодився у непростий час очолити Міністерство фінансів. Тому із чистою совістю кажу, зробив усе можливе, аби країна виконала бюджет і жила в умовах фінансової стабільності. За доходами ми перевиконали бюджет. Податкова регулярно перевиконує планові показники доходів, митниця – просто виконує. За підсумками року очікуємо перевиконання за доходами на 13 млрд грн. Іншими словами, ми відновили фіскальну спроможність держави, профінансували ключові видатки, виконали боргові зобов’язання, відновили співпрацю з МВФ, підвищили кредитні рейтинги, розмістили євробонди під найнижчі в історії України відсотки. Нам довіряють — це основне. Мені, як міністру фінансів, також довіряють. Це теж важливо. Ми ухвалили бюджет на наступний рік. Маємо низку досягнень, якими необхідно поділитися і сказати: шановні українці, як міністр, я робив усе можливе, щоб ви були впевнені у своєму майбутньому.

-Всі прекрасно розуміють, що довіра українців до президента, парламенту й уряду падає. На когось треба скинути негатив. Саме така доля спіткала Кабмін Гончарука. Готові до відставки? 

- Завжди готовий. Але треба працювати до моменту, коли буде прийняте таке рішення. Ти не маєш про це думати. До речі, у форматі "а давайте всім подобатися" шансів вилетіти значно більше. Тож я просто чесно працюю. А далі, знаєте, все залежатиме від обставин, які можуть скластися по-різному. Якщо б ви запитали, чи думали ми про політику цього року? Ні. Наш уряд оперативно реагував на ті виклики, які стояли перед нами. Ми щодня ухвалювали рішення, які дозволяють забезпечити здоров’я, гарантувати соціальний захист і безпеку українців. Думали про розвиток економіки. Уникали популістських дій, які б дозволили легко сподобатися "електорату". Я не ставлю за мету будь-яким способом утриматися на тій чи іншій посаді. Як буде далі – побачимо.

Держборг і МВФ

-У середу, 23 грудня, місія МВФ завершила перший раунд онлайн-роботи в Україні. Коли буде другий?

- Вони пішли на різдвяні канікули. Другий раунд буде в січні. На початку січня знову розпочнемо роботу з місією. Обговорюється модальність майбутньої програми, кроки, які маємо зробити, структурні маяки. Обговорюємо період рр. Яким чином балансуватимемо бюджет, розмір дефіциту. Це нормальна професійна дискусія з експертами, з нашими партнерами.

- На скільки років розрахована програма? 

- Термін дії програми розрахований до кінця року. Після її завершення ми зможемо розуміти, яка саме підтримка від наших міжнародних партнерів нам потрібна надалі. Це питання для дискусій.  

- На яку суму розраховуємо і коли? 

- Перший транш на $2,1 млрд ми отримали в червні. Ще мало б надійти два транші по $ млн цього року. Вони перенесені на наступний рік. Тому початково йдеться про $ млн, які зможемо отримати після перегляду програми, її погодження на рівні місії і менеджменту МВФ. Безумовно, кредитні кошти МВФ Україні потрібні. Але не менш важливоює довіра до України як партнера. Нам важливо бути в цій програмі, сумлінно  виконувати взяті на себе зобов’язання і зберегти довірливі відносини. Тому у процесі перемовин робимо кроки, які наближають нас до траншу.

- Прем’єр говорив, що оптимістично розраховувати на березень.

- Побачимо. Можливо, так, якщо все вдасться і все зробимо, як запланували.

- Які маркери для отримання траншу ми вже виконали, а які ще попереду? 

- Ми виконали всі маркери, які стосувалися урядових заходів. Це – ринкове тарифоутворення, трансформація Податкової і Митної служби. З 1 січня ці два відомства вже працюватимуть у форматі єдиних юридичних осіб. Це також врегулювання проблемних кредитів державних банків, тощо. Але там є й заходи щодо антикорупції, реформи судової системи, які, скажімо так, лишаються актуальними, однак не залежать тільки від Мінфіну. І у Фонді найбільше наголошують на реалізації саме цих заходів. 

- Якщо я вас правильно зрозуміла, йдеться про скандальне рішення КСУ, яке підважило існування антикорупційної інфраструктури. Саме через це перемовини з МВФ зупинилися. 

- Вони не зупинилися. Мінфін і був, і є на постійному зв’язку з експертами Фонду. Але постали питання, які маємо вирішити. Конституційний суд – незалежна установа в будь-якій країні. Ніхто не може впливати на його рішення. Ситуація, що виникла, є ризиком для національної безпеки, тож держава має відповісти на цей виклик. Підготовлено проєкти законів, деякі вже прийняті Верховною Радою, окремі – передбачені у порядку денному наступної сесії. Сподіваюся, парламентарії підтримають усі рішення, які сприятимуть подальшій співпраці з МВФ, і ми вийдемо на перший перегляд програми.

Також читайте

- Якщо в першій половині січня ВР ухвалює необхідні законопроєкти і повертає позбавлення волі за брехню в декларації, це вам дасть додаткові інструменти у перемовинах з МВФ. 

- Звісно, хотілося б, щоби це відбулося якомога раніше. Уряд не може тиснути на законодавчий орган. Хоча ми артикулюємо на пріоритетності саме цих законопроєктів. 

- Чи можна сказати, що транш макрофіну від ЄС на млн євро, який ми отримали 9 грудня, врятував фінансовий стан країни? 

- У нас було кілька варіантів стратегії. Звичайно, "макрофін" був одним із найважливіших кроків, який дозволяв країні створити необхідну ліквідність на казначейському рахунку і рухатися далі. Для цього ми здійснили колосальну роботу. Це не було якимсь чарівним рішенням. Ми переконали партнерів, що здатні виконати взяті зобов’язання і прийняти бюджет у параметрах, що збігаються із баченням експертів МВФ. Останнє було критично важливим для рішення європейців виділити Україні кошти. Ми показали, що адекватно реагуємо на виклики, здатні відстоювати власні позиції і домовлятися із стратегічними партнерами. Відтак, якщо дотримуєшся слова, то отримуєш схвальні рішення у відповідь.

- Ми живемо в борг і беремо нові кредити, щоб віддати старі. Одні кажуть, що треба домовлятися про реструктуризацію, інші — що Україна повинна заявити про неспроможність повертати борги. Де тут популізм, а де реальність? 

- І одне, й інше є популізмом. Заклики деяких політиків до реструктуризації чи відмови платити борги штовхають країну до хаосу, інфляції, росту цін, девальвації національної валюти, падіння економіки. Вони переслідують власні політичні інтереси, акцентуючи на маркерах поразки. Я категорично заявляю, що наразі немає економічних, фінансових чи будь-яких інших підстав, аби відмовлятися обслуговувати борги. Ми спроможні виконувати свої зобов’язання. 

Я застерігаю політиків навіть згадувати про такі явища. Адже є повчальний досвід інших країн, насамперед Латинської Америки, коли оголошувався дефолт. В Україні ми цього не допустимо. Ми стали на інший шлях. Він складний і передбачає необхідність на деякий час відмовитися від практики "простих" соціальних рішень. Роздати людям гроші – є саме таким "простим" рішенням. Значно складніше їх заробити. Треба реально збільшувати національне багатство країни і вже тоді спрямовувати його для підтримки людей, які цього потребують. 

- В інтерв'ю goalma.org голова Рахункової палати сказав, що "боргова політика — це найбільша проблема нашої держави", і цього року за обслуговування держборгу кожен українець зі своєї кишені сплатив по 3 тис. грн. І це тоді як середня зарплата по Україні трохи більша за 12 тис. грн. Це не життя, а виживання. Що робити? 

- Маємо мислити глибше. Українця не врятують глобально ці умовні 3 тисячі гривень, якими держава з наших податків обслуговує борги. Оскільки сьогодні за них можна купити один набір товарів і послуг. Але, якщо вдатися до державного популізму, вони можуть стати обгортками від цукерок. Згадайте гіперінфляцію х Не хочу лякати, але ці ризики реальні саме у періоди, коли країна вдається до популізму, зокрема, відмови виконувати взяті зобов’язання. Переконаний, що жоден притомний міністр фінансів на такі кроки не погодиться. Ми думаємо про глобальний успіх країни, а не про ситуативні політичні переваги. 

- Коли ми зможемо не жити в борг? Який це буде рік? Чи пандемія COVID відкинула Україну від цього світлого майбутнього на десятиліття? 

- Формула "не жити в борг" є спрощеною. Оскільки цього не дозволяє собі жодна країна світу. Можливо, у певний період в Німеччині запроваджували суворі заходи з економії після кризи го і передбачили для земель профіцитні бюджети без боргів. Стан економіки тоді їм це дозволяв. Але нині й Німеччина, й інші європейські країни, і Штати використовують політику запозичень як додаткові можливості розвитку. Просте, здавалося, рішення не жити в борг означає, що значну частину ВВП країни законсервовано. Адже ефективні запозичення активізують економічні процеси. Звісно, що ключове завдання – не перейти межу, за якою нездатність держави обслуговувати свої борги. 

- А ми перейшли? 

- Не перейшли і не перейдемо. На найближчі роки таких ризиків немає. У рік пандемії дефіцит бюджету становив 7,5% ВВП, або близько млрд гривень. Це дуже значний показник. Але наступного року скорочуємо його до ,6 млрд грн. Будемо скорочувати дефіцит і в наступні роки. Ми визначили таргет – увійти в межу 3% дефіциту бюджету. Це відповідь на запитання: як не жити в борг. 

- Ви сказали, що на кінець року ми покрили зобов'язання всередині країни за рахунок ОВДП. Ви не вважаєте це фінансовою пірамідою? 

- "Піраміди" не вписуються в ландшафт державних фінансів. Піраміда, це коли ви позичаєте сьогодні під 5%, завтра — під 6%, а післязавтра — під 7%. Спочатку – на рік, потім – на пів року, а далі – на три місяці. Натомість ОВДП — найнадійніший фінансовий інструмент, це нормальна практика для цивілізованих країн світу, яка чітко регламентується законодавством. У нас – прогнозовані аукціони. Є лінійка інструментів, які ми пропонуємо. Там є п’ятирічні інструменти, дворічні, піврічні, тримісячні. Ми робимо запозичення, аби диверсифікувати ризики. Це означає, що боргове навантаження ми розкладаємо на роки й усвідомлюємо, як його обслуговувати.

- Скажу, напевно, банальну фразу. Щоб не жити в борг чи, принаймні, скоротити боргове навантаження на бюджет, треба менше витрачати і більше заробляти. Дефіцит держбюджету на рівні 7,5%ВВП — це величезна сума, ще й удвічі більша від межі, встановленої у Бюджетному кодексі. 

- У нас є критерій, який передбачає дефіцит до 3%. Це вважається нормою. Все, що вище, вже за межею. Але у кризові часи допускається мати більший дефіцит. Це – вища межа норми. 

- Зради немає…

- Всі країни світу сьогодні мають високі дефіцити. Український дефіцит – нижчий від середнього у Європі. Наступного року ми ще й суттєво його скорочуємо. Наголошую, ми скорочуємо його на 2% ВПП (52 млрд грн) у порівнянні з роком. 

- Чи є у вас підрахунки, скільки української економіки перебуває в "тіні"? Скільки не додає митниця? 

- Рівень тіньової економіки суттєвий. Я орієнтуюся на розрахунки Міністерства економіки, де кажуть, що тіньовий сектор становить близько третини економіки. На митниці ця проблема найбільш актуальна. Оскільки чорна й сіра контрабанда – зона її відповідальності. Тому ми ставимо завдання перед керівництвом митниці відпрацьовувати саме цю зону. Переконаний, що ідея митниці як відкритого вікна завжди погано закінчується. Це – шлях до насичення країни контрабандою і дешевими товарами, з яких не будуть сплачені податки. Тому ключове завдання митниці — виявлення чорного та сірого імпорту. Сподіваюся, наступного року успіхи у виконанні цих завдань будуть відчутнішими.

- А там керівник не звільняється? Були чутки, що Рябікін попрацював місяць і вже заяву на звільнення написав.

- Залишається. На сьогодні ці чутки не мають жодних підстав. Керівник митниці працює. 

Про бюджет

- Чи було створення так званого коронавірусного фонду помилкою? 

- Коли з'явилася ідея про створення фонду, я ще не працював у Міністерстві фінансів. Я став міністром, коли це вже було сформоване готове рішення. За моєю експертною оцінкою, краще уникати створення таких фондів. Доцільніше одразу формувати потребу у певних закупівлях. Вам потрібні маски? Добре, от вам кошти. Потрібні ШВЛ? Ось відповідні гроші. Необхідно підтримати суб’єктів малого бізнесу? Ось, будь ласка. Але це зрозуміло вже зараз. А тоді, у цейтноті, складно було запропонувати оптимальне рішення. Наступного року такого фонду не передбачається. Є ідея створити фонд вакцин. Але там багато передумов. 

- Ви ж розумієте, навіть якщо буде створено фонд вакцин, це все одно перетвориться в політику. Цього року з коронавірусного фонду 35 млрд грн пішло на дороги. Всі кажуть, що гроші закотили в асфальт, а тепер людям не вистачає на тести, КТ, лікування, а лікарням — на кисень. Та буквально нещодавно було повідомлення, що киснем лікарні вже забезпечені.  

- Ви відповідаєте на своє запитання. На сьогодні не використано близько 25 млрд грн з цього фонду. За чотири дні (інтерв'ю записувалося 24 грудня. — Авт.) до кінця року. Як міністр фінансів відповідально заявляю, що потреби МОЗ забезпечені. Так само, як і потреби Міністерства соціальної політики, Фонду соціального страхування та інших державних відомств. Якщо виявилися вільні кошти, які можна використати ефективніше, то це треба робити. Наприклад, коли знадобилося переформатувати кошти фонду, 9 млрд забрали з доріг і передали на інші напрямки. Це нормальна практика. 

- Коли Кабмін ухвалював це рішення, ви були проти чи за? 

- Це рішення ухвалювала ВР. Було окреме рішення парламенту, що уряд має спрямувати кошти на дороги. Тому ми мали його виконувати. 

- Скільки українцям коштуватиме введення чергового локдауну після НР і чи не відмовився уряд від цієї ідеї? 

- На сьогодні рішення уряду в силі. Це не буде локдаун у тому розумінні, як це було в квітні-травні. Йдеться про певні обмеження для деяких видів бізнесу, КВЕДи яких чітко зафіксовані та за якими відбувається компенсація. Від середини грудня йде компенсація ФОПам, суб’єктам малого бізнесу, у якого є наймані працівники. Держава підготувала компенсаційний пакет, щоб пом’якшити наслідки локдауну для галузей, що зазнають обмежень. 

- Чи вистачить коштів на виплату пенсій, зарплат освітянам, медикам, субсидії? Як взагалі локдаун вплине на показники держбюджету? 

- Показники бюджету збалансовані й реалістичні. На І квартал і до кінця року ми сформували розпис, яким чином будемо виконувати видатки, насамперед, захищені, які джерела доходів нам потрібні, які запозичення будемо робити. Тобто, не бачу ризиків будь-якого негативного сценарію. Понад те, скажу, що у нас досить оптимістичне бачення перспектив економічного розвитку наступного року. 

- Тобто, якщо ми отримаємо транш МВФ…

- Без якщо. Ми отримаємо транш МВФ. І зробимо для цього все необхідне.  

- Я до того, що коли ми отримаємо транш МВФ, для нас розблокуються гроші Світового банку, макрофіну ЄС. 

- За коштами Світового банку маємо передумови – це три законопроєкти про землю, які нині у ВР. Стосовно макрофіну там також є певні передумови. Ми їх виконаємо й отримаємо гроші.

Прогноз на рік

- Чи загрожує Україні дефолт? 

- Я навіть таких слів не вживаю. У нас все буде добре. Ми виконуємо всі взяті на себе зобов’язання.

- Ви можете дати гарантію українцям, що ми не запустимо друкарський станок? 

- Ці страхи навіяні міфами цього року. Якщо ми навіть в умовах коронакризового року так не робили, то чому це має відбутися наступного року? Тим більше, повторюю, що рік очікуємо кращий за всіма показниками та прогнозами.

- Якого курсу гривні українцям очікувати у році? Що ми побачимо в обмінниках?

- Я хочу, щоб українці менше звертали уваги на обмінники. Курс національної валюти буде стабільним. Це ключове. Немає жодних передумов, аби було інакше. Це також і позиція НБУ, який має стабільні передумови. По-іншому бути не може. Тому не варто перейматися незначними ситуативними коливаннями.

- А коли отримаємо транш МВФ, стабілізація можлива? Ну, наприклад, якесь зниження. 

- Зниження курсу – не завжди і не всім добре. Тому я кажу саме про стабілізацію. Коливання мають відбуватися у межах певних параметрів. Різкі девальвація або ревальвація — це вже погано. Різке зміцнення гривні робить вітчизняну економіку менш конкурентоспроможною. 

- Очікуємо курсу, який закладений в бюджеті? 

- Ми заклали середньорічний курс на рівні 29,1 грн, щоб мати можливість у випадку різних сценаріїв бути готовими здійснити усі державні видатки. Думаю, курс буде стабільним, як і цього року.

- Підвищення мінімалки до 6,5 тис. грн. Наприклад, Данило Гетманцев в інтерв'ю goalma.org сказав, що рекомендуватиме зупинитися на рівні 6 тис. грн. Підтримуєте? 

- Рішення ухвалювала Верховна Рада. З 1 січня року це буде 6 тисяч грн. З 1 грудня го – 6,5 тисячі. Щось коментувати вже недоречно.

- Ну, можна ж переглянути? 

- В бік покращення? 

- Ні. В бік непідвищення до 6,5 тис. грн з 1 грудня року. 

- Не бачу жодних підстав. Рішення прораховано. Відтермінування підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тис. грн з 1 липня до 1 грудня вже позитивно впливає на інфляцію. 

- Чи всі ФОПівці отримають по 8 тис. грн, а роботодавці — повернення ЄСВ? Чи є в бюджеті на це кошти? Як і ви, напевно, я теж читаю у Facebook дописи, що додаток "Дія" висить, що дані можливо внести тільки о   

- Про таку проблему я вперше чую. За моєю інформацією, все відбувається ритмічно. Коштів більш ніж достатньо. Всі, хто зареєструється, і хто має право, отримають виплати.

- Відтермінування РРО підтримуєте? Що можете сказати бізнесу, який виступає категорично проти?  

- Мінфін завжди виступав за розширення сфери застосування РРО. Тим паче, успішне запровадження програмних РРО дозволяє звільнити підприємців як від додаткових фінансових, так і часових витрат. Це, фактично, касовий апарат у смартфоні. На сьогодні понад 4,5 тис підприємців вже обрали переваги безкоштовного програмного додатку та зареєстрували 58,4 тис. РРО, з допомогою яких фіскалізовано млн чеків. В середньому це більш ніж 1 млн фіскалізованих документів за добу. І з кожним днем їхня кількість зростає. Це відповідь на питання, як маємо рухатися. Відкочувати назад цю історію — це слабке рішення. Тому що РРО – це не тільки підприємці. Це насамперед, споживачі, громадяни України, конкурентний бізнес Адже вітчизняний виробник, який легально виробляє і збуває продукцію, потерпає від конкурента, який не обліковує таку саму продукцію і користується незаконною перевагою. Закон один для всіх. Якщо хочемо бути цивілізованою державою, маємо привчитися сплачувати податки.

- Але ФОПівці кричать, що, по-перше, їм треба платити навіть за обслуговування цього мобільного додатка. 

- Ще раз: обслуговування додатку безкоштовне. Податкова надала для цього всі інструменти.

- Окей. По-друге, вони кричать, що їм треба наймати додаткових робітників для ведення звітності. 

- Це не так. Навіть, якщо ваш магазин продає великий асортимент продукції, нескладно за певний період часу увесь асортимент внести в базу й використовувати його на постійній основі. Вбачаю у цьому більше політики, аніж реального бізнесу. Підприємці, які реально працюють, не мають часу займатися вуличною політикою. Ми робимо все можливе, щоб зберегти спрощену систему. Але ті, хто вважає інакше, роблять гірше. 

- Ви прораховували, скільки це може принести в бюджет? Що ще нам може дати надходження? Наприклад, запуск ринку землі, легалізація азартних ігор. Чи, знову повторюю, треба просто менше витрачати й більше заробляти? 

- Треба не менше витрачати. Витрати створюють споживання, а це поштовх для економіки. Проблема в боротьбі з "сірим" і "чорним", у єдиних правилах гри та чесній конкуренції. З цим є проблема в Україні. У нас, на жаль, коли говорять про підприємців, мають на увазі тих, хто користується певними можливостями і привілейованим становищем. Але є й інша група, їх 99%, які спокійно працюють. Тому держава робить все можливе, щоб податкове поле було незмінним і прогнозованим. 

- Ну, а скільки може принести фіскалізація? 

- Порахувати ефект фіскалізації можна лише після запровадження. За інформацією тієї ж податкової, у нас ⅔ операцій є необлікованими. Понад 5 млн осіб десять років не перебували у реєстрах податкової. Вони жодної операції не здійснили. І це, я вважаю, ненормально. 

- А ринок землі? 

- Є питання щодо концепції ринку землі, який запроваджуємо. Закони розробили, вони вже в парламенті. Деякі з них пройшли перше читання і перебувають на етапі другого. Є питання часу і необхідної кількості голосів, щоб ці проєкти були проголосовані. Ключове завдання — зберегти вітчизняного виробника, дати поштовх вітчизняним с/г виробникам, малому та середньому бізнесу, фермерству. Думаю, в цьому є запорука успіху. 

- Азартні ігри? 

- Маємо легалізувати ринок азартних ігор. Ми його законом де-юре легалізували, і тепер маємо зробити це де-факто, отримавши кошти в бюджет. 

- А скільки це? 

- Ми запланували 7,4 млрд грн вже наступного року.

- Багато сподівань Україна покладає на нову американську адміністрацію. Ми пам’ятаємо легендарний виступ Джо Байдена, коли він вимагав звільнення тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна в обмін на надання нам $1 млрд кредитних гарантій. Ми його повернули? За новими кредитами звертатися будемо? 

- У травні цього року Мінфін погасив другий випуск єврооблігацій під гарантію США на суму 1 мільярд доларів США. У вересні наступного року маємо повернути ще $1 млрд. Ми повинні розраховувати на власні сили і вміти відстоювати власні державні інтереси з будь-якими партнерами, зокрема зі США, вести рівні перемовини. Якщо у нас є потреба в допомозі, кредитних ресурсах, маємо це артикулювати. Ми – велика країна, яка стоїть на перетині різних сфер впливу, інтересів. У нас складні процеси відбуваються, війна на сході країни, яка вимагає значних коштів. Тому цілком логічно, вибравши цей шлях, ми маємо ним іти й мати добросусідські відносини зі стратегічними партнерами. 

- Тобто, поки не повернемо старий мільярд, за новим звертатися не будемо? 

- Ми ведемо переговори з нашими стратегічними партнерами про рефінансування цієї позики. Єврооблігації під гарантію США — це фінансування державного бюджету нашої країни на пільгових умовах, яке особливо важливе для нас у наступному році. Це питання перемовин, і ми його ставимо. 

В сучасних умовах, з переходом значної частини людства в повний чи частковий режим онлайн, попутний вітер підхопив і несе індустрію азартних ігор з новою силою. Онлайн-ігри давно стали джерелом шалених доходів, з яких більше 40% припадають на спортивні ставки.

Загалом легальний світовий гральний ринок отримує сьогодні понад млрд доларів щорічного доходу.

В США у травні року було пролобіювано скасування Верховним Судом заборони на спортивні ставки, що дозволило США миттєво охопити 7% відповідного світового ринку. Слідом за цим цілий ряд країн, в першу чергу, в Європі, змінили довгострокову стратегію і скасували державну монополію на азартні ігри як в режимі оффлайн, так і в режимі онлайн.

І ось восени року чергова спроба легалізувати ринок азартних ігор була оголошена в Україні.

З року в Україні єдиний легальний гральний бізнес – державні лотереї. Ця діяльність здійснюється через трьох офіційних операторів, які є приватними. Цікавим є той факт, що державний Ощадбанк також має дозвіл на проведення лотерей, який, однак, не використовує з року. Відповідно до чинного законодавства, лотереї не відносяться до азартних ігор.

Не дивно, що заборона грального бізнесу в Україні призвела не до його ліквідації, а лише до переходу більшої його частини в тінь, де він значно посилився і тепер вже сам прагне встановлювати правила гри.

На цьому шляху в нас є шанс врахувати як позитивний, так і негативний досвід інших країн. Після довгих напівдетективних маніпуляцій в Верховній Раді від імені Кабінету міністрів був зареєстрований законопроект # Пізніше з&#;явилося ще цілих сім альтернативних законопроектів. І все ж розглянемо саме урядовий проект, як перший в черзі.

Виправданість можливості для діяльності іноземних і офшорних компаній на українському азартному ринку

Існують всі підстави стверджувати, що система, яку хочуть створити в Україні, буде подібна до мальтійської. На підтвердження негативного досвіду Мальти є низка судових справ в європейських судах не на користь останньої. Ігрові ліцензії Мальти не признані ніде в ЄС. Викликають занепокоєність норми законопроекту, які фактично дають дозвіл іноземним юридичним особам (офшорні включно) вести букмекерську діяльність на території України (включно з компаніями з країни-агресора). В ЄС офшорні азартні ігри стоять поза законом задля захисту гравців від шахрайства, контролю доброчесності операторів та дотримання технічних характеристик онлайн-ігор, задля фінансового моніторингу та контролю кінцевих бенефіціарних власників та запобігання та протидії відмиванню доходів. Крім того, як показує досвід, саме мальтійські гральні компанії використовуються криміналітетом для &#;відмивки&#; незаконно надбаного майна на теренах Європи.

Відповідність мети легалізації азартних ігор інтересам суспільства і міжнародній практиці

Перше, що впало в очі, коли влада анонсувала легалізацію азартних ігор – це апеляція до очікуваних млрд гривень додаткових надходжень в бюджет, приходу інвестицій та розвитку туризму.

В законопроекті сказано, що “дохідна частина Фонду підтримки медицини, спорту та культури формується за рахунок ліцензійних платежів в сфері азартних ігор”. При цьому, в усьому цивілізованому світі метою ліцензування не є наповнення якихось цільових програм. Азартні ігри легалізують для гарантії того, що, якщо вже є потреба в грі у деякої частини громадян, держава має гарантувати її чесність і контрольованість, а також — захист вразливої частини суспільства, в першу чергу, дітей, від негативного впливу гри, а також повинна знизити шанси азартних ігор стати джерелом злочинів чи суспільної некерованості.

В більшості країн Європи надходження в бюджет створюються не за рахунок продажу ліцензій, а за рахунок податків від діяльності операторів, і податків достатньо високих. Скажімо, в Нідерландах після скасування монополії держави на казино, податок складає 29 % від доходів операторів плюс окремий податок на лікування ігроманів (слід зауважити, що Нідерланди лібералізують азартні ігри на тлі того, що частка громадян, які мали залежність лише від онлайн-гемблінгу, складає цілих 5% населення, то ж брати цю країну за зразок хибно).

В нашому ж законопроекті відсутня довгострокова стратегія розвитку і закладене обмежене бачення ринку. Держава намагається взяти максимум грошей ще до початку відповідної діяльності оператора, а саме при отриманні дозвільних документів — ліцензій на ведення бізнесу, на роздрібні точки реалізації, на наступні партії обладнання тощо. Крім того, присутні такі “цікаві” вимоги до отримувача ліцензії, коли можна виграти аукціон і не отримати ліцензію, коли присутні кілька суб’єктів, що встановлюють правила і вимоги, що створює колізію норм. Також відсутня регламентація ситуації, коли оператор не отримує ліцензію через незаконні дії чи бездіяльність ліцензіара або за відсутності ліцензійних умов.

Все це обов’язково провокуватиме операторів отримувати очікуваний доход якомога швидше за будь-яких умов, і в першу чергу, через запровадження ігор, якими легше привабити і затягнути до гри, що, звичайно, має прогнозовані соціальні наслідки у вигляді зростання рівня лудоманії (ігроманії, адиктивності).

Одразу згадалася Грузія з аналогічними деклараціями. В Україні прийнято рівнятися на грузинські реформи, але в галузі грального бізнесу Грузію можна віднести скоріше до країн з негативним досвідом. Як і Україна сьогодні, у році Грузія діяла соціально безвідповідально, оголосивши метою легалізації грального бізнесу наповнення бюджету, заохочення інвесторів і розвиток туризму.

Фактична вседозволеність привели не до збільшення надходжень до бюджету, а навпаки, до їх мінімізації (адже дієвих і прозорих механізмів фінансового моніторингу інтернет-ігр не було запроваджено), а також до краху державного лотерейного монополіста з боргом млн ларі (а саме лотерейну монополію передбачає законопроект №, що приведе до знищення вже наявних на ринку лотерейних операторів і масовому вивільненню працівників у гральному сегменті з найменшим ризиком розвитку ігроманії, через що в лотереї грають 2/3 населення планети і в усьому світі державний лотерейний бізнес має найм’якші умови). За статистикою, в Грузії в умовах тотального безробіття більше тисяч чоловік грали лише онлайн в азартні ігри, і це при населенні 3,7 млн чоловік.

Гральний бізнес в контексті збільшення надходжень до бюджету

В середньому, частка доходів від азартних ігор у європейському валовому внутрішньому продукті – 0,5%, і ця цифра стабільно однакова вже протягом 20 останніх років.

Україні не варто брати приклад з країн, орієнтуючись на високі цифри доходів цих країн від азартних ігор в Європі, а саме такою країною є Італія. Рік тому в Італії були заарештовані десятки членів мафії, які використовували оффшорні мальтійські компанії для легалізації незаконно надбаного майна, арешт було накладено на майно загальною вартістю понад 1 млрд євро. А кілька тижнів тому в Італії була проведена наймасштабніша операція з викриття відмивання коштів мафією &#; “Galassia”.

Співзасновникам і членам правління оператора &#; другої за розміром італійської компанії спортивних онлайн-ставок &#; а також власнику інвестиційного фонду, якому належить інтернет-оператор, були висунуті підозри у зв’язку з наявністю доказів відмивання коштів, а саме отримання коштів на купівлю компанії з виробництва ігрового софта від мафії, і облаштуванням незаконних майданчиків для ігор в численних інтернет-кафе.

До речі, законопроект # відкриває можливості для такого ж шахрайства, адже дозволяє підмінювати поняття “інтернет-клуб” і “букмекерська контора”, дозволяючи під виглядом интернет-клубу або пунктів грошових відправлень організовувати контори, де будуть доступні усі види азартних ігор.

Всі ці епізоди наводять на думку, що Італія знаходиться в топі рейтингу доходів від грального бізнесу не завдяки вдалій державній політиці в сфері азартних ігор, а завдяки іншим чинникам. Чи хоче Україна подарувати криміналітету інструмент для обілення коштів?

Не секрет, що зростання надходжень до бюджету значною мірою залежать від розміру ставок. Негативний приклад Великої Британії може стати нам в нагоді. Одночасно з тотальною легалізацією і лібералізацією гебмлінгу на планеті, ця країна почала радикально обмежувати діяльність ринку азартних ігор. В чому ж причина такої політики, яка йде врозріз з загальною світовою тенденцією? Справа в тому, що Велика Британія вже мусить зализувати рани після періоду, коли вона посідала найвищі щаблі в рейтингу доходів від гемблінг-індустрії.

Після року дебатів, уряд Великої Британії аж в 50 разів знизив максимальну ставку для терміналів ставок з фіксованими шансами (FOBT) зі фунтів стерлінгів до 2 фунтів, назвавши такі термінали “соціальною хворобою”, що призводить до ігроманії. Потрібно відмітити, що у Великій Британії ці термінали приносили половину доходів від спортивних ставок в цілому. Окрім того, в країні посилено громадський тиск на спортивні організації з тим, щоб вони припинили спонсорські угоди з операторами ставок і, відповідно, рекламу цих операторів. Уряд Британії мусив збільшити фінансування клінік, що лікують ігроманів від залежності до азартних ігор. Комісія з азартних ігор Великої Британії як регулятор закликала заборонити використання кредитних карток у будь-яких транзакціях азартних ігор, щоб припинити гравцям з лудоманією витрачати гроші, яких у них немає.

Статистика свідчить про те, що приблизно 20% усіх онлайн-ставок робляться за допомогою кредитних карток, а ігромани витрачають кредитні ліміти одночасно з декількох карток, створюючи катастрофічні борги.

Дискусія точиться вже більше року і має завершитися у квітні року. Опоненти пропонують не забороняти кредитні картки, а встановити обмеження, доводячи, що, хто хоче витратити гроші на гру, той використає і овердрафт, і візьме позику, і використовуватиме криптовалюту, шо, мовляв, призведе до непрозорості в контексті відмивання коштів.

Україні слід було б враховувати вказаний негативний досвід і параллельно вирішувати проблему кредитоманії і можливості для ігроманів брати гроші через сайти миттєвих кредитів, які заполонили український сегмент інтернету.

Відповідність міжнародним стандартам фінансової і інформаційної безпеки

На сьогодні українське законодавство щодо фінансового моніторингу легального грального бізнесу гармонізовано з європейським. Оператори лотерей є суб’єктами первинного фінансового моніторингу зі всіма правами і обов’язками. Але існує величезна проблема з державним контролем за нелегальним гральним бізнесом. Фактично контроль причетності до грального бізнесу або азартних ігор, що є кримінальним правопорушенням, відсутній. І є всі шанси цю негативну ситуацію зберегти і після легалізації.

Зростання надходжень до бюджету неможливе без гарантування фінансової захищеності цифрових платежів. В цьому аспекті законопроект пропонує пробіл за пробілом, починаючи з відсутності вимог щодо обов’язкової сертифікації обладнання. Крім того, в проекті відсутня обов&#;язковість системи моніторингу за рухом грошей, системи контролю за &#;обілеченими&#; гральними закладами та їх наповненням гральним обладнанням — які повинні бути запроваджені до легалізації. Адже коли гральний бізнес запрацює легально, знайдеться маса можливостей відстрочити запуск систем контролю на невизначений час.

Неясність з системою контролю за рухом грошей через інтернет та можливість легалізації будь-яких грошей через “випадковий виграш” &#; як у випадку з відомим політиком – призведе до успішного способу законного відмивання грошей, а також до такогоспособу “заробітку”, коли довідки про виграші будуть просто видаватися “переможцю” за певну винагороду організатору гри та контролюючому чиновнику. Вбачається необхідність законодавчо закріпити бодай мінімальні вимоги щодо перерахувань, як, наприклад, заборона включати в чек транзакції товари, не пов’язані з грою.

Також в проекті відсутні вимоги щодо центральних комп’ютерних систем операторів та наявності резервної системи, безперебійності роботи системи. Це дозволяє сумніватися в прозорості роботи систем операторів чи можливості для прозорого моніторингу з боку державного контролюючого органу, тим паче цей орган, згідно проекту, буде наділений повноваженням самому обирати лабораторію, яка видасть йому сертифікат міжнародної лабораторії для системи онлайн-моніторингу.

Чи вирішує законопроект # питання інформаційної безпеки? Це дуже важливе питання в умовах, коли частка інтернет-ігор стрімко зростає, для захисту гравців від шахрайства, фінансів гравців, оцінки достовірних доходів операторів ринку і податків в бюджет. Законопроект вимагає запровадження так званої Комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), що є давно застарілою і не відповідає вимогам міжнародних стандартів про використання Системи управління інформаційною безпекою (СУІБ).

Було б логічно вимагати від українських операторів мати сертифікацію міжнародних організацій і відповідати стандартам СУІБ, адже це передбачало б системний підхід до розробки, моніторингу, аналізу ризиків, підтримки і управління ризиками, внутрішній і зовнішній аудит, контроль з боку керівництва організації, постійне навчання працівників індустрії, адже всіх цих вимог немає в КСЗІ. Дивним виглядає і наявність вимог щодо використання КСЗІ по відношенню до лотерейних операторів, тоді як щодо казино, букмекерів і гральних автоматів вимоги щодо інформаційної безпеки в проекті # просто відсутні.

Корупційний фактор в умовах організації та функціонування уповноваженого органу &#; регулятора

Викликає занепокоєння закладені в законопроект корупційні можливості при формуванні і функціонуванні Комісії &#; регулятора ринку азартних ігор. Сам факт створення спеціального уповноваженого органу при наявності Міністерства фінансів і Бюро фінансових розслідувань ставить під сумнів принцип прозорості.

Конфлікт інтересів створений нормою законопроекту, яка робить регулятора комерційно зацікавленим в прибутковості бізнесу, який він регулює, а не в захисті інтересів, життя і здоров’я громадян. Проект уповноважує регулятора самому визначати, яким чином він буде наглядати за ринком азартних ігор, що порушує принцип розподілу повноважень. Норми законопроекту дозволяють регулятору встановлювати додаткові вимоги при отриманні дозвільних документів і наділяють Кабмін правом призначати і звільняти членів регулятора поза конкурсом, а це &#; наявність корупційного фактору в його роботі.

Нарешті, робота регулятора фінансується з цільового Фонду підтримки медицини, спорту і культури, і це при наявності Державного бюджету. Дарма й казати, що такий регулятор ніколи не обмежить права операторів, як це робить, наприклад, відповідна комісія &#; регулятор в тій же Великій Британії. Чи не вийде так, що при таких засадах діяльності регулятора, тих коштів, що вдасться зібрати з азартного бізнесу, якраз вистачить на фінансування роботи регулятора?

Ступінь реальності обіцяного приходу інвестицій в 5-зіркові казино-отелі

Дивно виглядає обіцянка забезпечити українські казино виключно в 5-зіркових готелях, які ніби спеціально для цього приїдуть будувати інвестори, на тлі глобальних тенденцій і можливостей, які розгортаються сьогодні в гральному світі. Держави йдуть назустріч організаторам азартних ігор і в свою чергу повністю лібералізують законодавство щодо онлайн-гемблінгу, запроваджуючи модель під привабливою назвою &#;freemium&#; (free+premium).

Онлайн-гемблінг, який з а останні 20 років вже займає більш як третину в індустрії азартних ігор (а сукупні надходження від онлайн-ігор в Європі складають на сьогодні 24,7 млрд Євро в рік), не приховує, що шалені темпи зростання азартних ігор в інтернеті відбуваються завдяки збільшенню частки молодого населення – в Швеції пролоббійовано дозвіл на онлайн-гемблінг з 18 років, в той же час для гри поза інтернет-мережею потрібно досягнути 21 року.

Для приваблення молодих людей операторами спрощується прийняття спортивних ставок через смартфони, розробляються прості мобільні додатки для здійснення ставок, розробляється програмне забезпечення для встановлення казино на настільних домашніх комп’ютерах (у зв’язку з чим цей ринок очікує зростання свого сегменту серед приладів з виходом в інтернет), для розповсюдження реклами азартних ігор використовуються сервери контекстної реклами від третіх осіб, сторонні інтернет-агенції, мережі та біржі.

Всі ці дії вже принесли свої плоди в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, там реєструються найвищі темпи зростання онлайн-гемблінга завдяки постійній модернізації функцій смартфонів. Операторам ігрових послуг дозволяється укладати угоди з окремими гравцями для здійснення ставок на реальні гроші, в свою чергу залучаючи більше геймерів.

Також інвестиціям в 5-зіркові готелі прогнозовано стануть на заваді деякі положення законопроекту, а саме вимога розміщувати гральні автомати лише в залах гральних автоматів. Це призведе до простого переїзду залів ігрових автоматів з підвалів в зіркові готелі, кількість яких достатня по всій країні. І навіщо інвесторам будувати 5-зіркові казино-готелі, якщо доходність від ігрових автоматів набагато вища?

Для того щоб прибрати гральні автомати з вулиці і унеможливити звичну ситуацію, коли батько сімейства виносить з дому до ломбарду телевізор, щоб віднести гроші в гральні автомати, потрібна вимога розміщувати гральні автомати виключно в 5-зіркових казино.

Окрім того, сам законопроект дозволяє підмінювати поняття “казино” і “зал гральних автоматів”, адже не містить чіткої диференціації цих термінів. Навіщо будувати 5-зіркові казино, якщо зал гральних автоматів вміщує набагато більше автоматів, ніж розміститься в казино, і в залі гральних автоматів дозволяється проводити ті ж самі ігри, що і в казино, за винятком блек-джек та ігри в кості, водночас гральні автомати це найприбутковіша гра?

Все це не може не наводити на думку, що декларація про залучення інвестицій в 5-зіркові готелі це лише димова завіса на користь гральних автоматів, що гарантовано призведе до вкрай негативних соціальних наслідків.

Відповідність міжнародним стандартам відповідальної гри

На жаль, проект закону # лише декларує відповідальну гру, але не містить механізмів забезпечення превентивних засобів та освіти членів суспільства, особливо дітей та для вразливих верств населення. Також відсутня заборона на використання дитячих образів та картинок, що приваблюють дітей, а також не передбачена заборона продажу ставок у кредит, бонусної гри та прийому ставок на сайті, якщо у гравця негативний баланс рахунку. Також закон не містить вимоги європейського стандарту щодо залучення незалежного органу для оцінки відповідності стандартам, а також вимоги щодо тренінгу всього персоналу оператора до початку роботи точок продажів та щорічно.

Як не сумно, але проектом фактично легалізується “гра в наперсток” і “ворожіння”, а за “гру на гроші” хоч і передбачена кримінальна відповідальність, але визначення самого терміну немає.

До порушення стандартів відповідальної гри можна віднести і відсутність в законопроекті чіткої диференціації термінів, що означають апарати для гри, і відсутність згадки про деякі види апаратів, що відкриває можливості для підміни понять. А саме, можлива плутанина з назвами трьох видів апаратів, підміну котрих один одним потрібно унеможливити. Є так звані “ігрові автомати”, що використовують генератор випадкових чисел і можуть корегувати виграшний фонд по ходу гри, вони застарілі і заборонені в більшій частині Європі і США. Але на сьогодні цього технологічного мотлоху залишилося в Європі в кількості десятків тисяч штук, і обов’язково знайдуться підприємці, охочі завезти його в Україну.

Є так звані &#;відео-лотерейні термінали&#; (VLT), які мають зв’язок з центральною системою обслуговування, котра має функцію психологічного тиску на гравця задля стимулювання продовження гри. А є так званий “лотерейний термінал самообслуговування”, який в принципі відсутній в законопроекті. Якщо не дати чіткого розподілу цих трьох понять, то прогнозовано можлива ситуація шахрайства, коли під виглядом ігрових автоматів в залах будуть пропонуватися VLT-термінали, щодо сучасних можливостей психологічного впливу на гравця котрого клієнти не будуть здогадуватися, а в усьому цивілізованому світі кількість таких автоматів обмежується.

Законопроект не враховує ризики, пов’язані з нерегламентованою рекламою азартних ігор, особливо з високим ступенем звикання гравців. В законопроекті також відсутні механізми захисту неповнолітніх від рекламної і маркетингової продукції азартного ринку.

Слід зауважити, що, наприклад, в Іспанії зараз готується заборона реклами всіх видів азартних ігор, за виключенням державної лотереї і благодійних ігор ONCE, на платформах усіх видів медіа: інтернет, телебачення, радіо, включно з забороною реклами під час спортивних подій і за участі селебретіз. Міністр фінансів Іспаніїї і обмудсмен Іспанії наголосили, що заплановані санкції не можна розглядати як посягання на свободу бізнесу, адже азартні ігри cлід прирівняти за ступенем загрози життю і здоров’ю до куріння і наркотичних речовин.

Протекціонізм ігор з високим ризиком залежності

Як не прикро це констатувати, законопроект іде в тренді загальносвітової тенденції, в якій онлайн-гемблінгу дане зелене світло, і фактично створює умови для стимулювання розвитку високоризикових азартних ігор, таких як букмекерство, і особливо онлайн-бетінг, починаючи з неможливості отримати ліцензію на наземну діяльність букмекерських контор без наявності ліцензії на онлайн-діяльність. Таким чином, законодавець стимулюватиме розвиток онлайн-ставок, які, звісно, найбільш прибуткові, але, водночас, і найбільш шкідливі з точки зору адиктивності гравців.

Потрібно зауважити, що європейський тренд лібералізувати онлайн-гемблінг одночасно з підвищенням податків на діяльність азартних операторів спровокований не в останню чергу складною економічною ситуацією в Європі в цілому, коли країни, намагаючись звести бюджет за вимогами Євросоюзу, шукають легких способів наповнення бюджету. Але у випадку з Україною це не може не виглядати як &#;коня кують, а блоха ногу підставляє&#;, адже наші державні наглядові органи не здатні контролювати навіть єдиний дозволений сьогодні лотерейний бізнес, не кажучи вже як про відсутність технологічних можливостей моніторити прозорість діяльності операторів і достовірність їхніх прибутків, так і про відсутність намірів встановлювати сучасні системи моніторингу і фінансового контролю у відповідності до міжнародних стандартів.

Замість того щоб робити більш жорсткими вимоги до моніторингу високо ризикових ігор, проект спрощує систему їхнього моніторингу до рівня державних лотерей (хоча при можливостях постійної зміни лінії подій і коефіцієнтів на ці події правильно оцінити реальні доходи букмекерів і податків до сплати з їхньої діяльності можливо лише при відповідній системі моніторингу), не містить інструментів захисту гравців від шахрайства з боку букмекерів відповідно до світових бетінгових стандартів, не містить вимоги щодо страхування виграшів в букмекерстві і санкцій за порушення ставок в букмекерстві.

Також важко не засумніватися у відсутності фаворитизму по відношенню до крупних гравців-букмекерів, яких деякі норми виводять з-під дії обмежень, встановлених законопроектом, в першу чергу, щодо офшорної діяльності та зв&#;язків з країною-агресором.

Також в законопроекті присутні дискримінаційні норми по відношенню до, як не дивно, державних лотерей, ігор з найменшим ступенем звикання гравців, в яких можна вбачити протекціонізм на користь букмекерів. Вимога до лотерей використовувати один бренд, хоча один оператор продає різноманітні лотереї-&#;стирачки&#; під різніми назвами. Неможливо не запідозрити наявність штучного бану для лотерей у вимозі ідентифікувати покупця лотерейного квитка і заборони продавати лотереї у кіосках (у всьому світі лотереї продаються в мілких магазинах і кіосках, куди люди не ходять з паспортами, це створює штучну заборону продавати лотереї там, де неможливо продавати букмекерські товари), і у вимозі продавати лотереї через власні сайти операторів в інтернеті (це створює штучну заборону для створення онлайн-монополій для бетінгу).

За відсутності чіткого критерії поняття &#;прикриватися іншим видом діяльності&#;, це дозволить бетинговим компаніям продовжити існуючу практику &#;ховатися&#; за лотереями. А вимога щодо наявності домена в зоні .UA (на отримання якого потрібно не менше року) фактично закріпить монопольний статус бетінгових компаній, працюючих сьогодні онлайн під прикриттям лотерей.

Підсумовуючи, оскільки потреба певної частини суспільства в отриманні грошей без прикладання зусиль буде існувати завжди, легалізація грального бізнесу конче необхідна. Але д ержава не вправі використовувати соціальний інфантилізм певних громадян, організовуючи умови для досить законного відбору грошей у них.

Тож запровадження ринку азартних ігор повинно відбуватися паралельно з забезпеченням гарантій чесної гри з боку держави, захисту дітей та інших вразливих частин суспільства від ігроманії, заборони необмеженої реклами азартних ігор, унеможливлення використання гри для скоєння злочинів, з забезпеченням гарантій рівних умов для всіх учасників грального бізнесу і відсутністю протекціонізму на користь найприбутковіших і водночас найнебезпечніших видів ігор, з забезпеченням сучасних прозорих і дієвих механізмів контролю фінансової сторони питання в контексті як фінансової і інформаційної безпеки гравців, так і наповнення бюджету. Не заробіток, а соціальна відповідальність і захист законних інтересів, життя і здоров’я громадян повинні стояти на першому місті, коли йдеться про державне врегулювання такої чутливої і небезпечної сфери господарської діяльності, якою є азартний бізнес.

Все вказане вище потрібно врахувати у вигляді змін до вказаного законопроекту # , або при розробці нових проектів законів, якщо такі з’являть.

Не пропусти блискавку! 

Олександр Чебаненко, експерт із правоохоронної і судової системи UIF

Вперше опубліковано: Обозреватель 

Льовочкіна легалізувала в АМКУ незаконний контроль над «Закарпаттяобленерго»

Автор: Олена Поканєвич, фахівчиня з конкуренційного права та M&A платформи «Ліга антитрасту»

Як депутатка з ОПЗЖ Юлія Льовочкіна змогла легалізувати в Антимонопольному комітеті незаконний контроль над «Закарпаттяобленерго» без штрафу.

На початку червня року АМКУ дозволив депутатці з ОПЗЖ та за сумісництвом сестрі Сергія Льовочкіна Юлії набути контроль через кіпрську компанію Ombri Electrical Energy Co. Limited над ПАТ «Закарпаттяобленерго».

При цьому відомство визнало, що вона вже набула цей контроль ще у далекому році і зробила це незаконно. Проте не оштрафував, посилаючись на сплив встановленого законом п’ятирічного строку давності притягнення порушника до відповідальності.

Як зазначає АМКУ, за інформацією учасників транзакції, акції Ombri Electrical Energy Co. Limited на користь Льовочкіної були переоформлені 1 лютого через декларацію про довірчу власність від громадянина Великобританії, який володів ними через зареєстровані на Сейшельських Островах компанії з номінальними акціонерами громадянками Кіпру та Греції.

Юлія (ліворуч) та Сергій Льовочкіни

Як же сталось, що Юлія Льовочкіна зазначає корпоративні права на акції «Закарпаттяобленерго» в своїй декларації ще з року, а Комітет не притягнув її до відповідальності, доки вона не прийшла саме до АМКУ аж у вересні ?

Гра в більярд або історія приватизації державного обленерго

Конкурс з продажу 50% акцій «Закарпаттяобленерго» відбувся 13 лютого Переможцем визначили ТОВ «Енергетична Україна ТВ». До цього найбільшими акціонерами товариства були державна НАК «Енергетична компанія України» (75%) та нідерландська компанія VS Energy International N.V. (10,5%).

Згідно умов конкурсу, претендент на акції мав три останні роки або самостійно передавати та постачати електроенергію в обсязі щонайменше 30% від обсягів «Закарпаттяобленерго», або володіти енергопостачальною компанією з такими ж показниками.

Враховуючи, що на той час засновником «Енергетична Україна ТВ» був Ігор Тинний, який придбав товариство у квітні року, підконтрольні йому компанії не могли забезпечити виконання цієї умови конкурсу. Тому перед аукціоном (), більшу частину статутного капіталу (55%) оформили на «ЕК «Житомиробленерго» російської групи VS Energy International.

Коли бенефіцаром «Закарпаттяобленерго» стала Льовочкіна, в чиїх інтересах скоріше за все відбувся аукціон – невідомо. Сам Тинний в інтерв’ю виданню «Економічна правда» у році не зміг пригадати, коли саме Льовочкіни оформили свій контроль над «Закарпаттяобленерго». Зокрема, зазначив, що оскільки в «Енергетичній Україні ТВ» він був міноритарієм, то переговори Льовочкіних з купівлі цього об’єкта велися не з ним, а з групою VS Energy.

Після аукціону у році єдиним засновником «Енергетична Україна ТВ» стала австрійська компанія «Омбрі Електрікал Енерджі Холдінг Гмбх», акціонером якої є вже відома нам кіпрська компанія Ombri Electrical Energy Co. Limited.

Потім у листопаді року залишок державного пакету акцій (25 %) на аукціоні придбала ФК «Фаворит». ЗМІ зазначають, що фінансова компанія діяла в інтересах групи Тинного-Льовочкіна. Тоді головна боротьба розгорнулась між «Фаворитом» і інвестиційною компанією «Бізнес-Інвест» Ігоря Коломойського та приватизація відбулася за ціною у 4 рази вищою від початкової.

Більш ніж через три роки після завершення першого аукціону з продажу 50 % акцій «Закарпаттяобленерго», «Бізнес-Інвест» оскаржила його результати та просила суд визнати недійсним укладений договір.

У суді компанія стверджувала, що умови конкурсу були прописані так, щоб вони не змогли взяти у ньому участь. Крім того, «Бізнес-Інвест» наголошували, що договір укладено у році внаслідок обману.

Нібито «Енергетична Україна ТВ» не повідомила Фонд держмайна, що метою приватизації є наступна опосередкована передача прав на 50% акцій іноземній компанії , яка до того ж не відповідає додатковим конкурсним умовам.

Фактично «Енергетична Україна ТВ» змогла взяти участь у конкурсі лише завдяки тому, що незадовго до аукціону її основним співзасновником стало ПАТ «ЕК «Житомиробленерго».

Проте суд не задовольнив позов «Бізнес-Інвесту», оскільки компанія Коломойського не довела, яким чином продаж акцій «Закарпаттяобленерго» порушив її інтереси. Адже участі в аукціоні компанія не брала, постачанням і передачею електроенергії ніколи не займалась. Доказів, що свідчили б про намір придбати акції, також не надала.

Вивчаючи історію з приватизацією акцій державної енергопостачальної компанії, повертаємось до старої теми офшорів. АМКУ, не дивлячись на зміни до законодавства, продовжує вірити, що реальними власниками українських активів є громадяни офшорних юрисдикцій чи юрисдикцій з пільговим оподаткуванням, а Україна – продовжує не знати, хто ж є власником стратегічних активів, від яких прямо залежить наша національна безпека.

І хоча в законі прямо зазначено, що конкурентне відомство має відмовити у розгляді заяви про надання дозволу на концентрацію, якщо заявниками не надано інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) учасників транзакції, на практиці це працює вибірково.

В одних випадках АМКУ вірить, що набувач контролю чи продавець активів є дійсно бенефіціаром, в інших – вважає його «номіналом».

І якщо придбання відбувається через компанії, зареєстровані в податкових гаванях, бенефіціар, що не бажає розкривати своє ім’я в сертифікаті та реєстрі акцій, призначає номінального акціонера.

Потім номінальний акціонер підписує декларацію довірчої власності (Declaration of Trust) на користь бенефіціара, відповідно до якої він відмовляється від усіх прав, пов’язаних з акціями, включаючи право голосу на зборах акціонерів або право продажу чи передачі таких акцій. І коли це відбулося та чи відбулося взагалі АМКУ може ніколи й не дізнатися.

Саме це відбулось із акціями «Закарпаттяобленерго», коли власне Льовочкіна сама виявила бажання публічно заявитись та легалізувати свої активи. І АМКУ, за відсутності бажання докопатися до істини та без допомоги від правоохоронців, так до кінця і не знатиме, коли ж саме контроль над стратегічним активом, від безперебійної роботи якого залежить електропостачання цілої області з населенням більше 1 мільйона, перейшов до рук іншої фізичної особи. І навіть якщо новий контролер «агент Кремля» &#; це нічого не змінює, все так само залежить лише від бажання та щирості намірів чиновників.

Чи можливе повторення подібної історії з іншими активами?

Не тільки можливо, а й було та продовжується.

Нещодавно АМКУ дозволив кіпрській компанії «Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс ЛТД» придбати більше 50% ТОВ «Хотел Проперті», яке володіє готельними комплексами «Славутич» та «Либідь» у Києві.

Відповідно до рішення АМКУ, покупцем є громадянка Франції Наталія Селіванова, яка також володіє готельними комплексами «Прем’єр палац» в Києві та «Юність» в Одесі. А бенефіціар групи продавця &#; громадянка Кіпру Харіс Марангу.

Водночас, ЗМІ пов’язують кіпрську фірму вже з відомою нам групою компаній «VS Energy», яка володіє акціями ряду обленерго в Україні. Група входить до сфери впливу російського політика Олександра Бабакова (перебуває під санкціями України з травня року, США, ЄС, голосував за анексію Криму) і російських бізнесменів Євгенія Гіннера та Михайла Воєводіна.

Цілком ймовірно, що через якийсь час Бабаков чи хтось інший також захоче легалізувати ці активи в АМКУ і йому так само за це нічого не буде. Тому справа Льовочкіної живе і процвітає.

Також цікава історія з приватизацією у році столичного готелю «Дніпро» маловідомим ТОВ «Смартленд», яке здійснило придбання за більш ніж 1,1 млрд. кредитних гривень.

ФДМУ завірили громадськість, що все перевірено та кредитні гроші «чисті». АМКУ ж надав дозвіл на транзакцію в порядку спрощеного (скороченого) розгляду.

Разом з тим, ЗМІ називають одного з кредиторів «Смартленд» букмекерську компанію «Parimatch». В Україні зареєстроване ТОВ «Паріматч», основним видом діяльності якого є організація азартних ігор, а єдиним учасником є кіпрська компанія «Фірстпм Ентертеймент ЛТД» із статутним капіталом 60 млн. грн.

Світовий досвід

Європейські конкурентні відомства навряд чи дозволять транзакцію компаніям з непрозовою структурою власності.

Більше того, Європейський союз планує створити нову систему по боротьбі за відмиванням грошей після декількох банківських скандалів перед пандемією.

Комісія заявила, що також будуть прийматися нові правила для розкриття реальних власників криптовалютних активів.

В ЄС є кілька юрисдикцій, які служать точками входу незаконних грошей в європейську банківську систему. До них відносяться Австрія, країни Балтії, Кіпр, Люксембург і Мальта.

І поки стара бабуся Європа посилює боротьбу з відмиванням грошей та приховуванням доходів, в Україні продовжують мислити «по-своєму». І навряд чи про якийсь рух в напрямку прозорості активів, зміцненню національної безпеки, демонополізації та деолігархізації може йти мова, поки основним інвестором в українську економіку залишається Республіка Кіпр.

Олена Поканєвич, вперше опубліковано у «Біgoalma.orgі»

Теги:АМКУ, Важливо, Енергетика

Національні лотереї — звичне явище для розвинених держав. В одних країнах вони фінансують спорт, в інших — інфраструктуру.

В Україні важко не помітити бурхливого розвитку лотерейної галузі. Фасади будівель у великих і малих містах прикрашені численними закликами "грати тут". Проте з лотереями українські заклади мають мало спільного. За яскравими вивісками ховаються мережі гральних автоматів, букмекерські контори та казино.

Ця діяльність генерує мільярдні тіньові потоки, проте фінансуються з них не інфраструктура та спорт, а наближені до влади політики і люди, які забезпечують функціонування бізнесу.

Скільки заробляють власники таких закладів, якою є економіка однієї "точки", хто "кришує" бізнес на рівні районів. Відповіді на ці питання, які зібрала ЕП, пояснюють, чому Україна не може звільнитися з полону гральних закладів.

Реклама:

Війна, яка не почалась

У грудні року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оголосив безкомпромісну війну салонам ігрових автоматів.

"Ніяких кривих компромісів та варіантів. Протягом десяти днів міліція послідовно і неухильно зупинить всі ігрові заклади. Почнемо з Києва, далі — по всій країні", — казав тоді Аваков.

З тих пір кількість гральних салонів збільшилася в сотні разів. Більше того, оточення міністра МВС так само пов'язують з гральним бізнесом. Раніше проект "Наші гроші" з'ясував, що гральні заклади, які раніше працювали під вивіскою "В мережі", тісно пов'язані з людьми з оточення Сергія Чеботаря. Останній після Майдану працював заступником міністра МВС Арсена Авакова.

Міністр МВС — не єдиний топ-посадовець, ім'я якого лунає під час розмов про вплив на ринку гральних салонів.

Бенефіціарами цього бізнесу ЗМІ також називали колишнього голову АП Бориса Ложкіна,, народних депутатівОлексантра Третьякова (БПП), Віталія Хомутинніка (депутатська група "Відродження") та Сергія Пашинського ("Народний фронт").

Оператори національних лотерей не раз заперечували зв'язок з даними особами. Офіційно цей бізнес належить маловідомим для українського загалу людям і офшорним компаніям.

Проте, зрозуміло, що без лобіювання з боку ключових осіб держави цей бізнес ніколи б не виріс до таких розмірів. А він росте як на дріжджах.

Із звіту АМКУ "Дослідження ринку випуску та проведення лотерей"

АМКУ

Лотерея по-українськи

Хоча близько десяти років тому українська влада заборонила гральний бізнес, неофіційно він існував завжди, а в останні роки — зріс до непристойних масштабів.

Справа у тім, що словом "лотерея" почали прикривати будь-який гральний бізнес. Навіщо?

Ліцензії на лотерейну діяльність були видані ще на початку х років. Тоді їх отримали компанії УНЛ, "Патріот" та М.С.Л. Останні два оператори потрапили під санкції РНБО за зв'язки з Росією, хоча щодо МСЛ цей зв'язок не був доведений. Утім, напередодні обидві компанії викреслили із санкційних списків.

Наразі "Патріот" свою діяльність в Україні майже припинив. МСЛ втратила значну частку ринку, проте залишилася в грі. Сьогодні цей оператор працює під брендами "Спортліга", "Мегалот", "Золотий тріумф", "Золота підкова", "Лото-забава".

Найбільшим гравцем ринку в останні роки була УНЛ — Українська національна лотерея. Під її крилом працюють бренди "Парі матч", "Фаворит спорт", "Національна лотерея золотий кубок", "Космолот", "Лото платинум", Baza bet, Fortuna live.

Попри бурхливу діяльність, термін ліцензій операторів насправді уже давно вичерпаний: строк дії закінчився ще в першому кварталі року. Тож оператори повинні були припинити свою діяльність. Однак влада вирішила, що оператори зможуть працювати до ухвалення профільного закону.

Закон мав би регламентувати діяльність у лотерейній сфері і чітко визначити, що взагалі можна вважати лотереями. Утім, такого документу досі немає, хоча працюють над ним уже давно.

Не дивно, що з ухваленням профільного закону виникли проблеми.

У парламенті робочу групу, яка розробляє відповідний законопроект, очолює головний "радикал" Олег Ляшко, який знається на галузі ще і як її клієнт, який запросто може виграти на спортивних ставках більше півмільйона гривень.

Утім, процес все одно не рухається. Мінфін пропонував свої ліцензійні умови, але, на думку представників того ж самого М.С.Л., подібні зміни грають на руку найбільшому гравцю на ринку — компанії УНЛ, яку пов'язують з Ложкіним і Третьяковим. Подібної думки притримуються також в АМКУ, а представник цього органу свого часу навіть був вигнаний із засідання Кабміну.

Економіка "точки"

На фоні відсутності чіткого законодавства під вивіскою лотерей почали працювати зали ігрових автоматів, інтернет-казино, букмекерські контори.

Найбільш популярними стали салони гральних автоматів, їх називають "візуалкою". Це темні приміщення з безкоштовним алкоголем та можливістю палити прямо в залі.

У касі за готівку можна придбати ігрову картку. Ніяких чеків гравець не отримує. Отже, мова йде про ніким не контрольовані мільярдні потоки готівки. Чому ці заклади почали відкриватися так масово, можна зрозуміти з їх "економіки".

Один з власників салонів, який працював під вивіскою М.С.Л, надав ЕП приблизні дані щодо необхідних затрат і майбутніх прибутків таких закладів.

З його слів виходить, що власником закладу може стати майже будь-хто: оператори "лотерей" продають своєрідну франшизу. Для відкриття закладу з оператором потрібно укласти угоду.

Стартові витрати порівняно з будь-яким іншим бізнесом невеликі. Вони залежать передусім від регіону. Співрозмовник ЕП зробив розрахунок для середнього закладу. Це точка у людному місці в Києві розміром кв м, комфортна місткість — 40 осіб. Для такого закладу стартові витрати становитимуть близько тис. грн.

Ця точка генеруватиме 1,,2 млн грн на місяць. Валовий ігровий дохід після виплати виграшів сягне тис. грн. Із грн, залишених клієнтами, 50 грн буде йти на виплати виграшів, інші 50 грн ділитимуться так: оператору лотерей — 31%, власнику — 69%. Операційні витрати покриває власник.

У випадку розміщення точки в обласному центрі оборот буде трохи скромнішим. Зате майже удвічі меншими будуть витрати на оренду приміщення та персонал. У Києві співробітник за зміну заробляє грн, в регіоні — грн.

"Стережуть" заклад правоохоронці, спосіб оплати — хабар. Вартість "охорони" може варіюватися від 20 до тис. грн залежно від місця і розміру точки.

"Може бути варіант, коли "охорона" бере участь у бізнесі як акціонер і вкладає свої гроші у відкриття закладу. Іноді "охорона" може контролювати діяльність точки без акціонерної участі і брати відсоток", — каже співрозмовник ЕП.

Тобто при місячному обороті 2 млн грн 1 млн грн іде на виграші, тис грн — оператору, тис грн — на операційні витрати, тис грн — власнику.

За словами співрозмовника, не всі заклади працюють за такою схемою. Є варіанти, коли оператор лотерей не отримує нічого — заклад функціонує повністю нелегально під прикриттям силовиків.

Асоціальна гра

Тему легалізації гральних закладів найчастіше обговорюють з податкової точки зору, соціальна ж проблематика порушується рідко. Найбільш небезпечним соціальним явищем є лудоманія — хвороблива пристрасть до азартних ігор.

"Надприбутки закладів можуть формуватись завдяки так званим "китам": % клієнтів, які не просто програють частину своєї зарплати, а можуть виносити з дому останнє. Інколи і житло продають", — розповідає співрозмовник ЕП.

Згодом такі люди можуть бути схильними до вчинення злочинів або самогубства.

За словами власника однієї з мереж гральних закладів, на свідомість клієнта впливають характерне затемнення в салонах, архітектура потенційних виграшів, їх частота і навіть швидкість ігрового циклу.

Ці речі повинна контролювати держава через централізовану систему.

У документі Європейської лотерейної асоціації, що описує відповідальне проведення азартних ігор на електронних ігрових автоматах, можна знайти такі застереження і поради.

Ігрові автомати можуть з більш високою імовірністю розвинути ігрову залежність, ніж звичайні лотереї. Слід передбачити опцію управління швидкістю гри з можливістю вибирати прийнятну швидкість. Автомати повинні перебувати під наглядом адміністратора для припинення участі у грі неповнолітніх.

Апарат мусить мати опцію встановлення часового або грошового лімітів гри. Він повинен автоматично пропонувати видачу грошей після великих виграшів. На автоматі повинен бути напис, що виграш залежить лише від удачі.

Крім того, члени асоціації повинні надавати гравцям номери телефонів служб допомоги лудоманам та уникати роздачі клієнтам безкоштовного алкоголю.

В Україні ці та інші правила більшість гральних закладів не виконують, у зв'язку з чим росте кількість громадян, залежних від азартних ігор.

Великі брудні кошти

Фінанси організаторів лотерей заслуговують окремої уваги. Попри колосальне поширення азартних ігор, суми сплачених операторами податків зменшуються.

Із звіту АМКУ "Дослідження ринку випуску та проведення лотерей"

АМКУ

По-перше, деякі оператори через санкції не можуть платити податки у зв'язку з арештом рахунків, хоча лотерейну діяльність проводять.

По-друге, держава централізовано не контролює розповсюдження лотерей. Номінальними власниками галузевих операторів є компанії з іноземними інвестиціями, тож зароблені кошти легко виводяться в офшори як дивіденди.

Легалізувати ігровий бізнес вимагає МВФ, проте влада не поспішає. Провідним політикам країни надто складно відмовитися від колосальних "ігрових" грошей.

SOE WEEKLY

Приватизація майже стоїть, ФДМУ хоче управляти основними держпідприємствами і може отримати нового голову

НБУ закликає держбанки не інвестувати в облігації країн G7, "Українські розподільчі мережі" отримали державні частки у п'яти обленерго: головні події у житті держкомпаній 3 – 10 листопада.

інфраструктура

Шефство країн над відбудовою регіонів: чи спрацювала ідея Зеленського

На заклик президента до партнерів допомогти відновити постраждалі регіони відгукнулося чимало держав, однак показовим став приклад лише однієї з них.

WEEKLY CHART

Безвихідне положення. У яких галузях бізнес не почав бойкот РФ?

Які сектори та фірми досі найбільше підтримують агресора.

PROMOTED

Інвестиції в землю під час війни: якою є стратегія, що принесе прибуток

Після зняття мораторію на продаж землі та відкриття ринку у липні року земельні ділянки сільськогосподарського призначення стали одним з найвигідніших інвестиційних інструментів українців.

фінанси

Держбанки хочуть вкластися в американські облігації, але НБУ проти. Що відбувається?

Звідки у банків "зайва" валюта за кордоном і чому вкласти її в український держборг не так просто?

PROMOTED

Відбудова не на часі?

Європейські партнери допомагатимуть відновити об’єкти в постраждалих українських громадах

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.

Діяльність КРАІЛ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основні завдання КРАІЛ: реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор, реалізація державної політики в лотерейній сфері, здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також у лотерейній сфері*.

Діяльність КРАІЛ здійснюється згідно з законами України, зокрема:

• Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон) — спеціальний (базовий) закон у регулюванні суспільних відносин у сфері організації та проведення азартних ігор;
• Закону України «Про державні лотереї в Україні», що встановлює основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні з метою створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку виходячи із принципів державної монополії на випуск і проведення лотерей, забезпечення потреб державного бюджету, прав і законних інтересів громадян.

*Визначені відповідно до Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня року №

Відповідно до Закону, принципами державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є:

• захист прав, законних інтересів, життя та здоров’я громадян;
• забезпечення дотримання однакових для всіх гравців умов азартної гри;
• забезпечення принципу відповідальної гри;
• забезпечення дотримання принципів прозорості, стабільності, відкритості, рівності, справедливості та об’єктивності під час проведення азартних ігор;
• унеможливлення зовнішнього впливу на результати азартних ігор;
• підтримка розвитку економіки України, соціальної та культурної сфери, підтримка та розвиток спорту, медицини, освіти та науки в Україні за рахунок надходжень від проведення азартних ігор в Україні;
• заборона протиправного впливу на проведення спортивних подій та їх результати;
• захищеність персональних даних;
• боротьба з ігровою залежністю (лудоманією).

Місія КРАІЛ: створення та розвиток сприятливих умов для легалізації у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, спрямованих на зміцнення системної стабільності економіки держави і стимулювання інвестицій, забезпечення захисту прав громадян, а також інтеграція у світовий простір без загроз безпеці та національним інтересам України.

Цілі КРАІЛ:

Ціль 1: Забезпечення державного регулювання та нагляду (контролю) у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.

Ціль 2: Створення сприятливих умов для формування та розвитку ринку ігор та лотерейного ринку.

Ціль 3: Захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян.

Ціль 4: Розбудова інституційної спроможності КРАІЛ для забезпечення здійснення повноважень у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.